Картопля, цибуля, яблука, сир, ковбаси, мед, вино, кошики – це лише дещо з того, що можна придбати на ярмарку «Золота осінь», який розгорнувся від площі Петефі і до площі Богдана Хмельницького суботнього ранку.
Овочі і фрукти, м’ясні і молочні вироби, різноманітні консерви, продукція пасічників і виноробів, жива птиця, виноградні саджанці, товари народних промислів (вишивані, ткані, плетені і різьблені вироби) та навіть витвори ковалів й виноградні саджанці: на великому дводенному ринкові можна не лише запастися харчами.
Ужгород був ярмарковим містом з часів середньовіччя. На початку XV століття королівську дарчу на проведення ярмарків надав Ужгороду угорський монар. Сигізмунд, зазначає історик Йосип Кобаль, і відтоді ярмарки в місті були регулярними й все більш частими й відтак проводилися декілька разів на рік й набували навіть державного значення. Проведення ярмарків в Ужгороді стимулювала й імператриця Марія-Терезія, й саме у XVIII столітті міські торговища, котрі відбувалися у визначений час, набули найбільшого розквіту.
Нині традиції ужгородського ярмаркування продовжує «Золота осінь» - звична подія початку жовтня в Ужгороді, яка цьогоріч зібрала близько 270 учасників-торгівців. Ярмарок не обмежується тільки торговицею, а й передбачає й смакування різноманітними стравами і напоями та спілкування. Так, відкриваючи ярмарок разом з головою Закарпатської облради Іваном Балогою, міський голова