34-річна Дарина Грешкулич з Ужгорода назвала доньку Весною. 1 липня дитині виповнилося 3 роки.
З Дариною зустрічаємося в Боздоському парку. Вона сидить на лавці біля дитячої коляски. Тримає маленького хлопчика.
— Нам 3 місяці минуло, — розповідає про сина. — Назвала його Йованом. Це було б образливо, якби доньку назвала оригінально, а йому дала звичайне ім'я.
Позаду лавки з гірки спускається білява дівчинка з блакитними очима.
— Весна, йди до мене, — гукає доньку.
Мала слухняно сідає біля матері.
— До народження Весни прожили з чоловіком чотири роки. Якось поїхали відпочивати у Єгипет. Лежимо біля моря на лежаках і вирішили від нудьги придумати імена майбутнім дітям. Хотіли, щоб ім'я несло в собі позитив. Я кажу, якщо буде дівчинка, назвемо Дорою. А чоловіку це ім'я не сподобалося. У нього мама — угорка, батько — словак. Каже, давай назвемо Весною. Бо ж є таке югославське ім'я Весна, з наголосом на "е". У буквальному перекладі означає весну. Якщо буде хлопчик, домовилися назвати Йованом — на сербський манер. Це те саме, що й наш Іван.
Весна проситься на гірку.
— Веся, йди, але акуратно, — гукає Дарина. — Вдома ми називаємо її Весєю. Але дочка, коли представляється, завжди каже: "Мене звуть Весна". Обожнює танцювати. То наступного року хочемо віддати її на танці. Народилася смуглявою з темними очима. Через півроку почала мінятися. Тепер стала блондинкою з блакитними, як у свекрухи, очима.
Працівники РАЦСу з імені здивувалися.
— У загсі розпитували, чому ми так хочемо назвати доньку, але зрештою зареєстрували Весною. Священики у греко-католицькому соборі теж погодилися хрестити. Правда, порадили взяти ще одне, церковне, ім'я. То ми назвали доньку Єлизаветою, як бабку чоловіка. А от коли ходимо до лікарні чи в поліклініку і там питають, як нас звати, то на відповідь "Весна" постійно усміхаються. Донька значення свого імені ще не розуміє.
Сина так і назвали Йованом, як планували. Якби народилася донька, нарекли б Ясною. Чоловіка звуть Золтаном, і далеко не кожне ім'я пасує під по батькові Золтанович. Тепер у нас Весна Золтанівна і Йован Золтанович. У загсі при реєстрації Йована працівниця навіть не здивувалася. Зрозуміло, якщо донька Весна, то син явно не може бути Петєю чи Васєю. Тільки друзі здивувалися. Питають: ви не боїтеся, що сина у школі дражнитимуть. А я навіть не додумалася б до того, що це ім'я ще й перекривити можна. Наші батьки проти імені Весна не були. Хоча пропонували назвати доньку Анною. А от за Йована трішки возмущалися.
