Радванка - один з мікрорайонів міста Ужгорода, котрий називають ромським. Про нього в жителів міста не дуже хороша думка.
Та, на жаль, не кожен житель Ужгорода знає про історичне минуле району. Як виявляється район славиться безліччю пам’яток архітектури.
Наразі про Радванку говорять як про неблагополучний мікрорайон, адже саме там нині проживає більша частина ромського населення Ужгорода. Погану славу цей він зажив і через численні правопорушення. Радванка – один із найстаріших мікрорайонів Ужгорода. Перші згадки про поселення на цій території датуються 13-14 століттям. Кажуть, тоді тут знаходились володіння дворянина Радванці. Втім, мало хто з жителів міста знає про історію поселення. По вулиці Довженка стоїть одноповерхова цегляна будівля, яку ще на початку 1927 року за власні кошти побудували жителі Радванки. Колись в цьому приміщенні була хата-читальня, потім бібліотека, фонди котрої після оренди приміщення ще в 2006 році зникли невідомо куди.
Нині будівля – історична пам’ятка міста - більше схожа на хлів. За неофіційною інформацією власником споруди є ректор Закарпатського Державного університету. Неабияке історичне значення має й теперішнє приміщення поштового відділення №7.
Розповідають, що в цьому будинку народився граф Іштван Дьєндьєші. Також це приміщення ще називають лісництвом, адже за часів Австро-Угорської імперії там проживали лісники. Це приміщення теж у занедбаному стані, дах протікає, штукатурка обсипається. Нині поряд з поштовим відділенням живуть безхатченки. Є в цьому мікрорайоні і руїни церкви. Як зазначають історики, зведена вона була ще в 19 столітті. Від пізньоготичної пам’ятки на сьогодні залишились тільки стіни. Частково збереглися і залишки кам’яної статуї святого Яна Непомуцького. На жаль, про колишню церкву нині мало кому відомо.
Нині Радванка – сучасний мікрорайон, багатий своєю історією. Шкода, що історичні пам’ятки нині мало кого цікавлять.
