Чому б не надурити «Закарпатгаз»? Ретельним пошуком відповіді на це запитання, на жаль, займається у повсякденному житті перший герой нашої віртуальної «Дошки непошани» - родина С., що проживає в м. Ужгороді на вул. Шишкіна.
Важко зрозуміти, що конкретно має на увазі зовсім не бідне сімейство, виказуючи такі підступні наміри до «Закарпатгазу», але з завданням надурити його воно досі справлялося цілком успішно. Власники шикарного житлового комплексу зуміли перетворитися на практично невловимих. Службам ПАТ «Закарпатгаз», аби відрізати порушників від газопостачання, довелося «полювати» за ними чи не кілька місяців. Абонент відмовляв у доступі до обстеження газових приладів та вузла обліку, обіцяючи розрахуватись за спожитий газ потягом 10 днів. Служба «Закарпатгазу» попереджала про механічне від’єднання, а споживач і надалі у вус не дув. І сьогодні стверджує, що про претензії газопостачальників почув уперше. Наразі борг людей, що втратили совість - адже газ – це товар, і його належить купувати - перевищив 62 тисячі гривень.
Можна констатувати, що нині відбулася непересічна подія – порушник, який безкарно привласнив понад 55 тисяч м. куб. голубого палива, нарешті відрізаний від газопостачання. ПАТ «Закарпатгаз» припиняє не результативну практику вмовлянь абонентів і переходить до активних дій стосовно споживачів, що не виконують домовленостей з газопостачальниками. Приклад родини С. показовий, і наштовхує на висновок: не варто дурити «Закарпатгаз», борги необхідно сплачувати, а ще краще – їх не накопичувати!
