Йдеться про те, що за останній час концентрація велосипедистів на дорогах зростає ледь не з геометричною прогресією.
На велосипеди сідають, як трирічні малюки, так і дорослі дядьки з сітібайками.
Як зазначає Федір Шандор, завідувач кафедри туризму УжНУ, до співпраці з мерією велосипедисти йшли довго. Втім, весь час натикалися на одні обіцянки.
Але ситуацію слід вирішувати вже, адже за словами пана Шандора, рано чи пізно ми в Ужгороді отримуватимемо не одну аварію у день за участі велосипедистів, і це вже стане питанням не ДАІ чи громадських організацій.
У цей скрутний економічний час багато людей з авто пересідають на велосипеди. Немало сприяє цьому і погода, а також мода їздити на велосипедах, котра в Ужгороді з'явилася не у останню чергу завдяки проведенню масових заїздів Найт Райд. Так, зараз вже багато хто добирається із сіл у місто на велосипедах.
"Люди трупами на дорогах покажуть, що потрібні велодоріжки, велознаки тощо", - зауважив пан Шандор.
На його думку, зараз потрібно не засідати у комісіях, а прийняти вольове рішення, вибрати вулиці та прокласти велодоріжки у генплані міста. Тобто це по суті позиція відділу архітектури та мерії . Якщо ж велосипедистів витіснити з вулиць, то вони будуть конфліктувати з пішоходами.
А до тих пір, поки у мерії не вирішать прокласти велодоріжки, їм нагадуватимуть про це через Найт Райди та Ретро Байк.
У Будапешті подібна проблема також була. Однак лише доти, доки 100 тисяч велосипедистів повністю не заблокували рух у місті. Тоді мер Будапешта був змушений прийняти відповідне рішення і безліч велодоріжок з'явилося по всьому місту.
Як додав Олексій Співак, начальник Ужгородського відділу ДАІ, лише сьогодні зранку на вул. Станційній було здійснено наїзд на велосипедиста. Водій був не в змозі зупинитися вчасно.
Основну проблему пан Співак вбачає у тому, що більшість велосипедистів лише поверхнево знайомі з правилами дорожнього руху. Втім, за його словами, більш досвідчених велосипедистів з кожним роком стає все більше.
Водії на сьогодні до велосипедистів на проїзній частині вже звикли.Отож, розвиток велоруху в Ужгороді дійсно є. І саме через це водії більш уважно ставляться до двоколісного транспорту, з більшим порозумінням. Бо є на дорогах і відкриті люки, і ями, біля яких велосипедист може маневрувати. Тож ситуація наразі більш-менш контрольована і кількість таких пригод незначна.
За словами Пана Співака, збільшення кількості велодоріжок це комплексне питання, бо місто при плануванні не враховувало питання велосипедів. Технічно та виправдано було б прокласти маршрути дім-робота, тобто спальні райони-центр. Але є питання в тому, чи будуть дотримуватися правил інші учасники руху. Так, на Набережній велосипедисту рухатися велодоріжкою досить складно.
Та все ж доцільним було б прокласти велодоріжки на великих магістральних вулицях Ужгорода, як от Берчені, Гагаріна чи Минайська.
Цікавим є і те, що велосипед - це вже не транспорт для бідних, адже містом їздять двоколісні транспортні засоби, вартість яких подекуди перевищує ціну Таврії чи Жигуля. Втім, разом з цим з'явилася і тенденція до крадіжок велосипедів. Цю проблему теж слід якось врегулювати.
Щодо велопарковок, то наразі в Ужгороді є є 62 зареєстровані велопарковки. Діє і практика велокомісарів, котрих однак, велосипедисти часто відмовляються слухати.
Всіх ужгородських велосипедистів активісти просять дотримуватися елементарних правил дорожнього руху, щоб до них не було претензій. А велодоріжки, знаки та всю іншу необхідну інфраструктуру в місті поетапно приведуть у порядок.
Мукачево.net
