Армія – опора нашої державності і гарант національної безпеки, протягом усіх років підтримувала належний рівень обороноздатності в умовах обмеженого фінансування та заста-рілого технічного забезпечення і вистояла лише завдяки зусиллям рядового та офіцерського складу. Адже для них служіння народу – найвища честь, покликання, обов’язок.

Незважаючи на досить невелику офіційну історію у порівнянні з іншими державами, справжній вік української армії сягає кількох століть. Її бойові традиції формувалися у важких війнах та конфліктах, починаючи від Київської Русі і до Великої Вітчизняної війни. Честь і хвала українському війську, яке, не зважаючи на складні умови, протягом усіх років незалежності віддає себе своєму народу і своїй державі.

Напередодні офіційних урочистостей разом із керівником апарату Ужгородської райдерж-адміністрації Валерієм Костиком та головним спеціалістом сектору взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи РДА Іваном Щубером ми побували у військовій частині А0822, розташованій в обласному центрі. Тут дислокуються дві частини.

Згідно з розпорядженням голови РДА щодо організації шефства над військовими частинами, район починаючи з листопада, опікується танковим батальйоном. До речі, цей підрозділ носить почесну назву «Ужгородський». План шефства передбачає широкий спектр проведення спільних заходів, культурно-мистецьких акцій та зустрічей. Першою ластівкою у вервечці запланованого й стали відвідини керівництва району особового складу батальйону напередодні професійного свята.

Тут, за парканом військової частини, зникає метушня міста, все підпорядковується статуту та розпорядку. Черговий контрольно-пропускного пункту веде нас до командира частини. А вже згодом підполковник Олександр Паламарчук влаштовує своєрідну екскурсію територією батальйону. Даний підрозділ дислокується на території міста з 1945 року. Колектив частини специфічний, тому, на відміну від піхотних підрозділів, тут служить лише більше сотні військово-службовців. Серед контрактників є й представниці прекрасної статі. Нещодавно з Чернігівського навчального центру прибули юнаки строкової служби, майже половина з яких – закарпатці. Щомісяця підрозділи частини виїжджають на Оріховецький військовий полігон на навчання. Триразове харчування, повне утримання, а для контрактників – непогана щомісячна зарплата та можливість подальшого вступу у виші. Погодьтеся, непоганий початок трудової діяльності для молоді.

Урочистості з нагоди профе-сійного свята відбувалися у величезному залі, котрий вмістив увесь особовий склад двох частин. І ось у приміщення заходять командири батальйонів, підполковники Олександр Зима та Олександр Паламарчук, лунає команда «Струнко!». Військовослужбовці у парадній формі вносять Державний прапор, звучить Гімн України. Слово для привітання надається Олександру Зимі. Згодом настає черга отця Ігоря, який благословляє особовий склад. Для вручення вітальної адреси від голови Ужгородської райдержадміністрації на сцену запрошується Валерій Костик. Привітавши присутніх із професійним святом, Валерій Юрійович вручає чотирьом найкращим грамоти та подарунки. Прикрасили свято виступи артистів. Того дня для особового складу звучали пісні, вірші, були й танці. Учні міських шкіл та ліцею подарували захисникам Вітчизни кількагодинний концерт. Такого успіху юні артисти ще не мали, кожен виступ присутні супроводжували гучними оплесками.

Та все ж не помилюся, коли скажу, що найкращим подарунком для військових стала заява міністра оборони України Михайла Єжеля про підвищення з 1 грудня грошового забезпе- чення офіцерського складу та військовослужбовців за контрактом. Відтак, уже наступного року вітчизняній армії обіцяють виділити близько 14 мільярдів гривень.

Що ж, військовим залишається сподіватись, що обіцяне виконають. Якщо країна готова створити мобільну професійну армію, оснащену сучасним озброєнням та технікою, це варто розпочинати вже сьогодні. Щоб потім, перефразовуючи класика, не було прикро за бездіяльність та марно прожиті роки.

• армія
• свято