Таке та низку інших рішень було прийнято за підсумками сьогоднішньої Вченої ради.
У четвер, 23 лютого в корпусі економічного факультету відбулося відкрите засідання Вченої ради Ужгородського нацоінального університету, на якій було обговорено підсумки масштабної перевірки під приводом закінчення терміну повноважень діючого ректора Миколи Вегеша.
За підсумками обговорення одноголосно було прийнято наступні документи.
Звернення
до керівників навчальних закладів,
освітян та студентів України
Шановні керівники навчальних закладів, освітяни і студенти України!
Чергове інспектування Ужгородського національного університету з питань перевірки стану управлінської діяльності та якості підготовки студентів з окремих нормативних дисциплін, яке тривало з 13 до 22 лютого 2012 року, засвідчило, що питання реорганізації вишів Закарпаття не тільки не знято, але й набуває нині особливої гостроти.
Нагадаю, що 10 серпня 2011 р. на засіданні уряду України без відома колективу та керівництва УжНУ розглядалося питання “Про Закарпатський національний університет” і було видане розпорядження №760-р про прийняття пропозиції МОНМС, підтриманої Закарпатською ОДА, щодо утворення державного вищого навчального закладу “Закарпатський університет” шляхом злиття Ужгородського національного університету, Закарпатського державного університету, Мукачівського державного університету та Закарпатського художнього інституту.
15 серпня 2011 р. колектив УжНУ звернувся до Президента України та інших керівників держави з проханням втрутитися у названий процес і припинити так звану реорганізацію закарпатських ВНЗ, оскільки це може спровокувати нестабільну, некеровану ситуацію в регіоні.
17 серпня 2011 р. відбулася Конференція трудового колективу, яка одноголосно схвалила звернення трудового колективу УжНУ до Президента України та інших вищих керівників держави, категорично виступила проти реорганізації вищої освіти краю за рахунок ліквідації УжНУ, наполегливо вимагала (відповідно до Закону України «Про вищу освіту») від виконавчої влади України надалі відкрито інформувати колектив УжНУ і громадськість краю про всі проекти, що стосуються перспектив УжНУ, та узгоджувати рішення з керівництвом і колективом університету.
Після цього звернення процес реорганізації вишів Закарпаття було призупинено на державному рівні, хоча його жваве обговорення в Інтернет-виданнях та місцевих ЗМІ тривало, що посилювало неспокій і хвилювання в освітянських колективах та породжувало нездорову атмосферу довкола їх роботи.
Виступивши колективно проти пропозиції міністерства, УжНУ набув собі ворога в особі першого заступника міністра МОНМС п. Є. М. Суліми, який із невідомих причин став виявляти велику зацікавленість саме до цього регіонального питання і чинити тиск не тільки на керівництво УжНУ, але й на окремих науково-педагогічних працівників, викликаючи їх на індивідуальні співбесіди до міністерства. Навіть більше, з боку МОНМС робляться численні спроби загальмувати, призупинити, відкласти або скасувати вирішення нагальних питань функціонування університету і таким чином дезорганізувати роботу Ужгородського національного університету.
Так, за результатами конкурсного відбору, ухваленими протокольним рішенням засідання Наукової ради МОНМС від 14 жовтня 2011 р., з 24 проектів фундаментальних досліджень та прикладних досліджень і розробок УжНУ тільки 12 проектів включені до тематичного плану і фінансуватимуться за кошти державного бюджету у 2012 році. Це означає, що 12 проектів не отримають фінансування, а, відповідно, більше 50 штатних науково-технічних працівників можуть залишитися без роботи. Результати конкурсу викликають сумніви щодо об’єктивності його проведення. Адже конкурсний відбір не пройшли проекти відомих не тільки в Україні, але й далеко за її межами вчених УжНУ: професорів В. І.Смоланки, О. М. Ганич, Є. Ю. Переша, Л. О. Белея, С. М. Пахомової, В. М. Міци, І. І. Шафраньоша, І. І. Опачка, В. Р. Козубовського, О. М. Горленко, В. М. Шимона та інших.
МОНМС безпідставно відмовило УжНУ в перезатвердженні спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій за спеціальностями “Історія України” та “Всесвітня історія” (голова спец. ради проф. Вегеш М.М.), відмінивши рішення ВАК України № 409 від 10.05.2011 р. Зазначимо, що спеціалізована вчена рада при історичному факультеті УжНУ успішно працювала з 1979 року, і за роки її існування захищено десятки докторських та кандидатських дисертацій.
З 2010 року гальмуються акредитація та ліцензування освітніх напрямів та спеціальностей, присвоєння вчених і почесних звань науково-педагогічним працівникам університету тощо.
За останні 3 роки УжНУ пережив 12 перевірок Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та 44 перевірки – з боку інших установ та організацій, що контролюють діяльність вишів. Причиною останньої перевірки, за словами голови комісії Державної інспекції навчальних закладів України п. О. І. Рудешка є завершення у квітні 2012 р. терміну перебування професора М. М. Вегеша на посаді ректора УжНУ.
Маємо підстави стверджувати, що робота інспеції відбувалася з численними грубими порушеннями «Порядку здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів» (затвердженого Міністерством освіти і науки України, наказ № 34 від 25 січня 2008 р.) та Програм державного інспектування навчальних закладів України (затвердженеиих Головою Державної інспекції навчальних закладів України, затверджених М. Ф. Гончаренком), про які керівництво УжНУ повідомляло листами міністра МОНМС п. Д. В. Табачника. З-поміж вказаних порушень основними були такі:
1. Проведення анонімного опитування студентів, не передбаченого Програмами інспектування, що відбувалося без погодження з керівництвом університету і часто – під час написання міністерських контрольних робіт.
2. Категорична заборона експертам головою комісії п. О. І. Рудешком доводити до відома працівників університету, відповідальних за конкретний напрямок роботи, зміст довідки про результати перевірки підрозділів.
3. В окремих випадках відсутність погодження змісту завдань контрольних робіт із викладачами відповідних дисциплін.
4. Дезінформація студентів щодо наслідків результатів міністерських контрольних робіт.
5. Нічим не обґрунтована зміна шкали оцінювання контрольних робіт, що призводило до штучного заниження комісією рейтингових балів і, відповідно, показника якості залишкових знань студентів.
6. Категорична відмова голови комісії п. О. І. Рудешка від процедури узгодження акту перевірки з керівництвом університету в присутності всіх членів комісії.
7. Підписи голови та членів комісії, котрі здійснювали інспектування УжНУ, зафіксовані й додані окремим аркушем, що створює можливості для фальсифікацій, втручання у текст документа без відома всіх членів комісії.
Наслідком численних процедуральних порушень у роботі комісії став підсумковий документ – Акт перевірки, – зміст та якість якого викликають неабиякі зауваження та заперечення. Зокрема:
1. Подання в Акті перевірки відверто неправдивої інформації та свідоме перекручування фактів.
2. Суперечності у викладених твердженнях, які часто не узгоджуються з нормативними документами МОНМС і передбачають неоднозначність трактування.
3. Узагальнений характер зауважень, не підтверджених конкретними фактами.
4. Численні неточності у формулюваннях, грубі помилки у підрахунках, описки в тексті Акту, що засвідчує недбалу роботу і поспішність комісії на етапі узагальнення результатів перевірки.
Таким чином, висновки комісії, висловлені в Акті, і сама процедура здійснення перевірки демонструють відсутність об’єктивності, упереджене ставлення голови комісії та її членів до студентського і професорсько-викладацького колективу УжНУ, свідоме ігнорування належних результатів його роботи.
Причинами такої пильної та прискіпливої уваги Мінстерства освіти і науки, молоді та спорту України до Ужгородського національного університету вбачаємо у намірі здійснити нічим не обґрунтовану, безпідставну псевдореорганізацію вищих навчальних закладів Закарпаття під виглядом освітніх реформ.
Викладені факти ілюструють доцільність і своєчасність застереження Президента України п. В. Ф.Януковича щодо бездумної, безсистемної політики в галузі науки й освіти: “Не можна розпочинати реформи в окремих галузях цієї сфери без чіткої концепції цих реформ та її законодавчого втілення. Антиприкладом може бути реформа вищої освіти, повторюю, антиприкладом. Уряд розпочав реорганізацію вищих навчальних закладів раніше, ніж визначив відповідним законом, якими мають бути нові засади їх функціонування, що призвело до різних проблем…” (З виступу на засіданні Верховної Ради України).
Наполягаємо, що процес реорганізації вишів повинен бути виважений, публічний, обов’язково добровільний, на чому неодноразово наголошувало й саме Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. Це передбачено і Законом України «Про вищу освіту» в частині, де йдеться про автономний статус національних університетів. Позиція колективу Ужгородського національного університету щодо питання будь-якої реорганізації вишів була й залишається послідовною (викладена у зверненні до Президента України та інших керівників державивід 15.08.2011 р., а також рішенні Конференціїтрудового колективуУжНУ від 17.08.2011 р.).
Аналізуючи ситуацію, яка складається навколо вищих навчальних закладів Закарпаття, зокрема навколо Ужгородського національного університету, та враховуючи реальні можливості виникнення негативних процесів у системі вищої освіти в країні в цілому, вважаю необхідним і доцільним таке:
1. Звернутися з проханням до Президента України В. Ф. Януковича накласти мораторій на всі реорганізаційні заходи, що проводяться МОНМС України стосовно державних вищих навчальних закладів, щобне допустити повної руйнації вищої освіти в Україні, яка відбувається під вивіскою “реорганізації системи вищої освіти та укрупнення вузів”.
2. Звернутися з проханням до Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова ініціювати розгляд на черговому засіданні Кабінету Міністрів питання про відміну розпорядження №760-рвід 10.08.2011 року щодо об’єднання державних вищих навчальних закладів Закарпатської області, що дасть можливість стабілізувати роботу ВНЗ регіону та усунути негативні настрої й процеси, викликані прийняттям згаданої постанови.
3. Запропонувати Міністру освіти і науки, молоді та спорту України Д. В. Табачнику і його першому заступнику Є. М. Сулімі визнати свої прорахунки та подати у відставку.
Ректор Ужгородського
національного університету проф. М. М. Вегеш
Рішення
розширеного засідання Вченої ради
Ужгородського національного університету
від 23 лютого 2012 року
Заслухавши та обговоривши доповідь проректора з науково-педагогічної роботи проф. О. Г. Сливки «Аналіз роботи комісії та результатів проведення перевірки стану управлінської діяльності та якості підготовки студентів з окремих нормативних дисциплін Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» та Звернення ректора Ужгородського національного університету професора М. М. Вегеша до керівників навчальних закладів, освітян та студентів України, вирішили:
1. Вважати роботу комісії Державної інспекції навчальних закладів України такою, що відбулася з численними порушеннями «Порядку здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів» (затвердженого Міністерством освіти і науки України, наказ № 34 від 25 січня 2008 р.) та Програм державного інспектування навчальних закладів України.
2. Юридичному відділу (п.Кляп В.І.) терміново підготувати позовну заяву до суду щодо порушень з боку комісії Державної інспекції навчальних закладів України в установленому порядку.
3. Наказом ректора затвердити склад комісії з підготовки зауважень стосовно роботи інспекції та результатів Акту перевірки.
4. Підтримати Звернення ректора Ужгородського національного університету професора М. М. Вегеша до керівників навчальних закладів, освітян та студентів України.
5. Інформувати голову Закарпатської обласної державної адміністрації п. О. О. Ледиду, голову Закарпатської обласної ради п. І. І. Балогу, членів наглядової ради та почесних докторів УжНУ про зміст Звернення ректора і просити їх офіційної підтримки.
6. Надіслати копії Звернення Президенту України В. Ф. Януковичу, Прем’єр-міністру України М. Я. Азарову та міністрові освіти і науки, молоді та спорту України Д. В. Табачнику.
Ректор проф. М. М. Вегеш
Секретар Вченої ради Т. К. Бутурлакіна
