Завершився 2010 рік, саме цей рік у відповідності до наказу Міністерства освіти і науки є завершальним щодо переходу навчання за кредитно-модульною системою всіх вищих навчальних закладі України в тому числі і в Мукачівському державному університеті.
Акцентуючи увагу на понятійні підходи щодо організації навчального процесу необхідно констатувати, що освітня діяльність в МДУ відповідно до вимог Болонської декларації – це, перш за все:
Нові принципи освітньої діяльності в організації навчального процесу;
Новий тип відносин між викладачем і студентом;
Нові «технології» опанування знань, якість та прозорість навчального процесу.
Слід відмітити, що входження до єдиного європейського простору у сфері освіти неможливе без упорядкування робочих навчальних планів. Під час підготовки робочих навчальних планів для кредитно-модульної системи нами планувалось в середньому одночасне вивчення 8-10 навчальних дисциплін, що дало можливість забезпечити модульний принцип вивчення навчальних дисциплін та більш якісно підготуватись студентам до підсумкових модульних контрольних робіт. В умовах кредитно-модульної системи кожний студент прагне отримати значну кількость балів. З цією метою в МДУ запроваджено дійовий контроль навчальних досягнень та якості підготовки студентів.
Як показали результати перевірок факультетів МДУ, які проводились з метою виявлення необхідного забезпечення навчальних досягнень студентів, було встановлено, що на всіх кафедрах розроблено професійно-орієнтовані завдання, які є типовими для майбутньої професійної діяльності студентів відповідної спеціальності і розвивають уміння самостійно працювати.
Слід відмітити, що в нашому вузі контроль і оцінювання знань студентів завжди були і залишаються важливою складовою навчального процесу. Від правильної організації контролю і оцінювання знань залежить ефективність управління навчально-виховним процесом і в кінцевому підсумку якість підготовки фахівців.
Слід відмітити, що на сьогодні світова практика та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання ставлять самостійну та творчу роботу студента.
Поряд із традиційними формами організації та проведення самостійної роботи студентів, зокрема, все ширше впроваджуються в навчальний процес індивідуальні навчально-дослідні завдання, які самостійно виконуються студентами в межах навчальної програми курсу й містять елементи пошукової роботи. Творча робота, наближена до наукового осмислення й узагальнення, можлива лише як результат організації самостійного навчання за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти. Крім того, така робота повинна бути індивідуалізованою з урахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності тощо. Але в багатьох випадках особистісна підготовленість до використання нововведень у навчальному процесі стає головним гальмом упровадження нових технологій.
Як показують різного роду моніторинги, часто причиною неуспішності студента в сучасних умовах є його невміння організувати свою навчальну діяльність. Тому завдання кожного викладача допомогти студентові в організації навчальної діяльності та чітко розмежувати види навчальних робіт, які виконуються в аудиторії та у позааудиторний час. Організувати навчальну діяльність значною мірою допомагає індивідуальний навчальний план студента, оскільки за умови його виконання здійснюється переведення студента на наступний курс.
Проте юридичний статус індивідуального навчального плану ще не визначений. Цей план значною мірою дублює інформацію, яка записується в заліковій книжці та навчальній картці студента. Впровадження Болонських ініціатив в навчальних процес, як показує практика, збільшив навантаження як на викладача, так і на студента і тому на сьогодні підвищеної уваги потребує процес вдосконалення структури робочого часу як викладача, так і студента.
З цього напряму ми вивчали досвід провідних вузів України і з метою уникнення великої рутинної роботи на наш погляд необхідно переглянути питання дублювання роботи, відмінити залікову книжку, надати рішенням вченої ради МДУ юридичний статус індивідуальному плану студента, який на сьогодні повністю оновлений і вдосконалений.
Звертаю вашу увагу і на те, що приєднання до Болонського процесу потребує в МДУ суттєвого збільшення ролі університетської науки. Тому важливою складовою входження до єдиного європейського простору має бути пошук традиційних та нетрадиційних джерел фінансування науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах, оскільки сьогоднішні недоліки в науковій роботі викладача – це його завтрашні провали в педагогічній діяльності.
Оскільки принципи Болонського процесу заохочують можливість вибору курсів, викладачі опиняються в умовах конкуренції і тому вони повинні зробити свої курси привабливими для студента. Залучення студентів до власних дослідницьких результатів дає значно більше, ніж переказування підручника. Перехід до європейських стандартів освіти дає можливість вищим навчальним закладам проводити підготовку фахівців, здатних до постійного оновлення наукових знань в умовах ринкової економіки, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін у соціально-культурному середовищі, продовжити освіту або отримати відповідну кваліфікацію за кордоном.
Але звертаю увагу на те, що Болонський процес не вимагає уніфікації і підпорядкування, раптових змін, що відірвані від національних контекстів, а реформування європейської вищої освіти відповідно до принципу збереження і узгодження різноманітних національних систем освіти. Важливою є продумана, комплексна, гнучка стратегія еволюційного розвитку освіти, спрямована на підвищення її якості.
Європейський простір вищої освіти передбачає зрозумілість, відкритість, прозорість систем вищої освіти кожної країни. Мобільність студентів і науково-педагогічних працівників є однією з ключових цілей і можливостей Болонського процесу. Для досягнення цих цілей назріло питання запровадити в МДУ такого важливого інструменту, за допомогою якого буде можливо визнавати кваліфікацію вищої освіти у Європейському просторі вищої освіти, – це Додаток до диплома, який відповідає моделі, що розроблена Європейською комісією, Радою Європи і UNESCO.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №265 від 02.03.2010 р. Додаток до диплома в українських університетах видаватиметься всім студентам, котрі цього бажатимуть, всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів ОКР (бакалавр, спеціаліст, магістр) після закінчення навчання на відповідному рівні, це в свою чергу дозволить власникам кваліфікацій у прозорій, зрозумілій і доступній формі представляти результати навчання в нашому вузі іншим навчальним закладам та працедавцям.
