Круглий стіл «Забезпечення виборчих прав національних меншин» відбувся 23 червня в Мукачеві, в готелі «Cтар». Організаторами заходу стали правозахисник Василь Кузьо та правознавець Віктор Тарасов.
На захід були запрошені представники національних менших, що проживають на Закарпатті, або особи, які захищають їхні інтереси. Зокрема, ними виступили Іван Йонаш, депутат Мукачівської міськради (представник ромської громади), Євгенія Навроцька (ведуча телепрограми «Ромське життя»), Валерій Разгулов (журналіст, активіст російської громади міста Берегово), Раїса Мойсей (голова Мукачівського міського товариства російської культури «Русский дом», Магдалина Гудак (голова Мукачівської міської організації національно-культурного товариства німців), Михайло Бабидорич (член президії Народної ради русинів Закарпаття) та інші. Темою дискусії став пошук можливостей забезпечити представництво національних меншин в органах влади усіх рівнів, з огляду на вибори в місцеві ради, що відбудуться восени. Організатори заходу та запрошені висловлювали свої погляди на в черговий раз змінену систему голосування, яка поєднає в собі партійний та мажоритарний принципи, й буде при цьому складною, заплутаною та з можливостями для маніпуляцій.
Головну ідею організаторів круглого столу, яка мала б лягти в основу пропозицій учасників – «передбачити пропорційні квоти, але не менше як один депутат, для національних меншин чисельністю в два відсотка на території, як обирає відповідний орган місцевого самоврядування» - не було сприйнято достатньою кількістю присутніх на заході, хоча були в неї й прибічники. Виступаючі здебільшого критикували модифіковану партійну систему майбутніх виборів, яка позбавляє можливостей кандидатів без партійного «даху» вільно обиратися громадами. Втім, один з присутніх, мукачівський депутат Іван Йонаш, зазначив, що на його думку, ромській громаді такий закон не є поміхою – бо вона знайде потрібну партійну підтримку, більш того, вже її знайшла.
Дискусійним виявився й інший пункт пропозицій – «у населених пунктах, де чисельність представників національних меншин перевищує 10 відсотків, обов’язковим має бути дублювання виборчих бюлетенів, офіційної виборчої агітації та інформації на мови національних меншин». Якщо відносно агітаційної та інформаційної складової заперечень не виникло, то відносно бюлетенів проти обґрунтовано виступив берегівчанин Вадим Зеленецький, який багато років приймає участь в виборчих комісіях. Як практик, він зазначив, що це складно технічно, і створює можливості безпідставно опротестовувати результати виборів тими, хто їх програв, на базі неминучих технічних помилок при друці бюлетенів різними мовами місцевими типографіями, які не мають для цього належної кваліфікації. Крім того, зазначив В. Зеленецький, громадяни України всіх національностей мусять знати державну мову на тому рівні, аби прочитати прізвища кандидатів в виборчому бюлетені.
Декотрі виступи стосувалися не лише майбутніх виборів. Так, русинський політичний активіст Євген Ластівка заявив, що журналісти перекрутили та сфальсифікували його начебто звернення до Путіна із закликом окупувати Закарпаття. І що сам він провів весь час Революції гідності на Майдані, а для Закарпаття бажає тільки проєвропейського напрямку розвитку, із забезпеченням відповідних прав всім національностям, зокрема, й автохтонному населенню краю – русинам.
Представник російської громади Берегова Валерій Разгулов висловив обурення планам мерії демонтувати пам’ятник радянським воїнам-визволителям, і заявив, що вже збираються підписи на його захист.
Втім, присутній на заході берегівчанин, громадський активіст Дмитро Кобринський, на це відповів, що наразі ні про який демонтаж не йдеться, а лише почалась дискусія щодо подальшої долі пам’ятника. Він же повідомив про альтернативну пропозицію іншої групи берегівчан – перенести з центральної площі усі пам’ятники, пов’язані з шаною загиблим, до Меморіального парку, який є можливість створити в місті поблизу цвинтаря, таким чином, забезпечивши полеглим в війнах, катастрофах та інших трагедіях належну пошану (чого зараз нема – адже в центрі міста проводяться розважальні заходи, тут відпочиває молодь, нерідко з алкоголем та відповідними веселощами, що ніяк не гармоніює з пам’яттю про померлих).
Член президії Народної ради русинів Закарпаття Михайло Бабидорич поскаржився на ЗМІ, які відмовляються дати місце чи час для заяви від імені русинів, яких представляє дана Народна рада. «Мукачево-нет», поділяючи право людей на вільний вислів ідей, які не суперечать законодавству України, надає пану Бабидоричу таку можливість:
Автор матеріялу, будучи запрошеним в якості учасника круглого столу, висловив своє несприйняття ідеї будь-якого квотування при виборах. Ідея, яка активно просувається європейськими лівими, поширюється й на наших теренах. Так, наприклад, йдеться про обов’язкову квоту для жінок у виборчих списках при партійній системі виборів. Такі пропозиції, на мою думку, спотворюють самий принцип рівноправ’я, адже вимагають штучних преференцій за несуттєвою ознакою (в даному випадку, статі). Носії цієї ідеї називають її «позитивною дискримінацією», втім, від позитивного прикметника дискримінація не припиняє нею бути. У владу слід обирати людей, які проявили себе порядними, активними та компетентними – а все інше, як от стать, національність чи стан здоров’я (адже існують й ідеї квоти для людей з інвалідністю) є другорядним, і не може розглядатись як обов’язкова умова. Продовжуючи тему, берегівчанин Дмитро Кобринський запропонував просувати в Україні поширену в Європі практику, за якої кожен платник податків має право на власний розсуд спрямовувати 1-3 % від податку на дохід, на розвиток громадського суспільства. Для цього існує прозора система реєстрації юридичними особами громадських організацій, навіть самих маленьких, на рівні села чи міської вулиці, а то й окремої людини. Маючи відкритий реєстр таких юридичних осіб, платник податків сам обирає, кому він готовий спрямувати 1-3 % від податків, які він платить державі. Отримувачами таких грошей стають як національно-культурні товариства, так і будь-які інші втілювачі громадських ініціатив – захисники пам’яток, природних осередків, тварин, і навіть окремі особи, що відповідно зареєстровані й потребують допомоги (зокрема, важко хворі).
Підсумовуючи роботу круглого столу, його учасники в цілому зійшлися на думці, що відмова від мажоритарної складової (попри усі її недоліки) є шкідливою для виборчої системи, позбавляючи людей без партійного покровительства права на зайняття виборчих посад у владі.
Олег Супруненко, для Мukachevo.net
