Ще на початку нинішнього тисячоліття, тобто в 2000 році церковна громада Мукачівського римо-католицького храму порушувала питання про відновлення годинника на соборі.
Спочатку нікому було взятися за цю складну справу, відтак не було потрібної суми грошей, аж поки за справу не взявся відомий мукачівський годинникар Іван Онисько. Знаний він хоча б тим, що обслуговує досі найстаріші годинники веж краю в Ратуші і санаторії «Карпати». Не один рік знадобився йому, щоб вичитати в Інтернеті все про старовинні храмові годинники, а відтак разом зі старими майстрами токарної і ковальської справи, зокрема, колишнім знаним токарем «Мукачівприладу» Золи-бачиєм, виготовити деталі до годинникового механізму, що за століття дуже зносився, адже перша писемна згадка про годинник на римо-католицькому соборі в Мукачеві датується 1750 роком.
Цей годинник відлічував час ще на старому храмі, на місця якого в 1904 році водночас, до речі, з мукачівською Ратушею, було збудовано кам'яний храм, котрий ми сьогодні і бачимо. Годинник на новому соборі в 20-х роках минулого століття запустили польські майстри-годинникарі. У 40-х роках угорська влада експропріювала храмовий дзвін годинника, а радянська влада заборонила церковні дзвони. Механізм храмового годинника тривалий час переховували, аж поки він не набув другого життя. Тепер кожні 15 хвилин ми чуємо дзвони годинників на Ратуші і римо-католицькому соборі.
Цікавлюся в пана Івана. Скільки ще в Мукачеві діючих годинників, за якими можемо взнати час?