Відвідали захід й гості з-за кордону

Періч было слово. Дале слово стало краснов поезийов. Днись поетичноє слово діла русинув значит ищи и то, што вни екзістувут ги народ. А діла ушитких иншаких народів русинськоє красноє слово значит, што екзістує русинськый літературный язык. А кіть екзістує літературный язык – то значит, же екзістує народ, котрый має сесь язык. Сесе не гіпотеза. Зазвідайте у спеціалістув из етнонаціоналных проблем и вам уповідят: сесе – аксіома!

Уже 60 рокув не признавут ся в Украйині русинська національнусть и русинськый літературный язык. Хоть нико не годен запрітити русинську бесіду! Зато за феномен мож числити факт, што днись на Подкарпатю пишут и печатавут свої творы штомайменше три десяткы русинськых поетув, писателюв, публіцистув, журналістув а т.д.

Ци то так – легко ся мож было убідити почас вечора русинськой поезиї, што го організовали Ужгородськоє Общество А.Духновича (голова к.ф.н. В.Падяк), Ужгородськоє городськоє общество подкарпатськых русинув (голова к.м.н. Ю.Думнич) и Общество Кирила и Мефодія (голова о. Димитрій (Сидор).

У гости ид русинам прийшли поет Володимир Танчинець и перекладач російської літературы, майбулше С.Єсеніна, Иван Ситар. Поетичні пробы ищи єдного молодого поета – Романа Пищалника – представляв його „хресний отець” (автор спередслова першої Пищалникової книжочкы) заслуженый учитель Украйины, голова обласного Общества А.Духновича Михайло Алмашій.

Протоієрей Хрестовоздвиженського храма о.Димитрій указав ся у свому новому амплуа – як композитор и музикант, исполнитель авторської співанкы. А даколишня солістка Закарпатського (Русинського!) заслуженого народного хора Віра Баганич заспівала красні русинськи балады, записувучи котри од простых верховинцюв, она исходила горы и долы рудного Подкарпатя.

Штомайменше три годины звучало русинськоє поетичноє слово. Заворожені поезійов, учасникы вечора активно плескали поетам и кликали їх на „біс!”.

Помежи гості были и 26 студентув Славістичного інститута при Карлфранценському університеті вариша Грац, што у Австрії. До Ужгорода вни прийшли у рамках ознакомительної и языкової практикы вєнно из своїм професором Гайнріхом Пфандлом и редактором новинкы «Фалтер» Хервігом Хеллером. Туй гості упознавали діла себе русинськый народ – єго културу, традициї и літературный язык. И доста чунно їм было учути, ош офіціално в Украйині русинув неє.

Прес-служба Сойма Подкарпатських русинов.