У Берегові функціонує 12 шкіл, із них 5 мономовних, одна двомовна та вечірня (змінна) із заочною формою навчання (викладання ведеться угорською).
А взагалі навчанням в угорських класах охоплено 1378 учнів, що складає 39,8% від загальної їх кількості. Навчально-виховний процес здійснюється в 14 ДНЗ (з них угорською мовою – в п’яти, а чотири є двомовними). В угорських групах виховується 266 діток, що становить 26,5 % від загальної кількості вихованців у міських дошкільних навчальних закладах. Мережа класів і груп цих навчальних закладів задовольняє як освітні, так і національні потреби берегівчан.
Проблема вивчення української мови в закладах освіти з угорською мовою навчання і виховання зараз є винятково актуальною. Набувши державної ваги, вона безпосередньо стосується майбутнього країни, її інтелектуального потенціалу. Це питання вже кілька років активно обговорюється на наукових конференціях різного рівня, засіданнях “круглих столів”, форумах державного й міжнародного рівнів. Після розгляду проблеми на Всеукраїнській нараді вчителів української мови і літератури загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовами національних меншин (Київ, 2007 рік) та на засіданнях Змішаної українсько-угорської комісії з питань прав національних меншин (2008 – 2010 p. p., Ужгород) намітилися певні зрушення. У березні 2008 p. Президент України В. Ющенко підписав Указ про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні, яким, починаючи з основної школи, запроваджувалося проведення факультативних занять та вивчення окремих предметів українською мовою в школах із мовами навчання національних меншин. На його виконання розроблено регіональну галузеву (обласну) та міську програми поліпшення вивчення української мови в загальноосвітніх закладах із навчанням мовами національних меншин на 2008/11 р. У 2010 р. на виконання заходів міської програми із бюджету було виділено 80 тис. грн., на 2011 р. – 100 тис. грн. Окрім того, завдяки активній діяльності міського голови Іштвана Гайдоша, залучено кошти угорських спонсорів
Для розроблення навчальних програм, методичних матеріалів, підручників, посібників, які допомогли б підвищити ефективність викладання української мови і літератури у навчальних закладах з угорською мовою навчання і виховання, у рамках вищезазначеної програми було створено групу, до якої залучили вчителів-практиків, науковців, викладачів вищих навчальних закладів.
За цей період створено і подано до друку різні методичні посібники, зокрема, Ілона Густі, Єлизавета Барань, Естер Гергель розробили навчальну програму “Українська мова як друга для дітей дошкільного віку (рідна мова яких угорська)”, Тамара Мастюк та Юліанна Сергійчук підготували збірник текстів для українського читання у 3 і 4 класах для шкіл з угорською мовою навчання, а також зошити для контрольних робіт з українського читання у 3-4 класах для шкіл з угорською мовою навчання. У доробку цих авторів також такі посібники: “Орієнтовані тексти для аудіювання з української мови у 2-4 класах для шкіл з угорською мовою навчання”, “Орієнтовані тексти для диктантів і списувань з української мови у 3-4 класах для шкіл з угорською мовою навчання”, “Збірник підсумкових контрольних робіт для підготовки та проведення державної підсумкової атестації з української мови (читання) у 4-х класах для шкіл з угорською мовою навчання”, “Збірник підсумкових контрольних робіт для підготовки та проведення ДПА з української мови у 4-х класах для шкіл з угорською мовою навчання”, “Збірник підсумкових контрольних робіт для підготовки та проведення ДПА з української мови у 4-х класах для шкіл з угорською мовою навчання”. Творчий колектив у складі Світлани Олексій, Надії Осадчої, Валентини Скаканді розробив комплексні зошити для контрольних робіт у 5-му, 6-му і 7-му класах, а також посібники з розвитку зв’язного мовлення для шкіл з угорською мовою навчання для 5-го, 6-го та 7-го класів. Катерина Маргітич є автором “Матеріалів до уроків української мови у 9 класі шкіл з угорською мовою навчання».
У 2010 році видруковано й роздано в школи комплекти робочих і контрольних зошитів для 8 і 9 класів (по 300 примірників, усього – 1200) хрестоматії з української літератури для 5-9 та 10-12 класів (відповідно 600 та 300 примірників, усього – 900). Усі виконані роботи оплачено спонсорами з Угорщини. Підготовлено пристосований варіант посібника для підготовки до ЗНО з української літератури Н.С. Комишної із українсько-угорським словничком термінів (між іншим, щороку учні шкіл з угорською мовою навчання на міських олімпіадах із навчальних предметів забезпечені перекладом на рідну мову, так само і на зовнішньому незалежному оцінюванні). Можемо констатувати, що результативність діяльності робочої групи досить висока, оскільки учні міських шкіл та вчителі-предметники забезпечені допоміжною літературою і посібниками, розробленими її членами.
Для належної підготовки випускників освітніх закладів із навчанням мовами національних меншин до ЗНО в 2010-2011 н. р., як і в попередньому, збільшено кількість годин на вивчення української мови та літератури і проведено поділ на групи в класах, де є 21 і більше учнів. Оплата проводилася за кошти міського бюджету. Заплановане ж програмою впровадження двомовного вивчення окремих предметів за бажанням батьківського та педагогічного колективів не здобуло належної підтримки ні батьків, ні вчителів.
У 2010-2011 н. р. частково модернізовано навчально-матеріальну базу шкіл національних меншин, зокрема кабінетів української мови. Аби забезпечити умови для опанування педагогічними працівниками цих навчальних закладів новітніх технологій і комп’ютерної техніки, систематично проводяться методичні та практичні семінари. Зокрема, четверо викладачів української мови та літератури із національних шкіл є студентами гуманітарно-природничого факультету з угорською мовою викладання основних дисциплін УжНУ й отримують безкоштовно другу освіту за спеціальністю “учитель української мови та літератури шкіл з угорською мовою навчання”.Планується започаткувати роботу літнього табору відпочинку з вивчення й практичного застосування української мови.
У травні 2011 р. проведено моніторинг ефективності впровадження цієї програми, зокрема, вивчення стану викладання державної мови проходило в 2-11 класах шкіл нацменшин. Ось деякі підсумки цієї перевірки: у 2010-2011 н. р. оплачувалися 56 додатково введених тижневих годин у 2-11 кл. чотирьох шкіл міста; 55,7 відсотків школярів засвоїли програмовий матеріал з державної мови на високому й достатньому рівнях, що на 4 % вище, ніж у 2008 році.
Отже, перші результати реалізації цієї програми вже помітні, однак вагомі наслідки поліпшення вивчення української мови в національних школах будуть відчутні згодом. Адже ті учні, що зараз у молодших класах і роблять перші кроки у засвоєнні української мови, апробують цю програму з самого початку і до кінця, тож саме вони зможуть сповна показати її ефективність. З цією метою необхідно продовжити всебічну підтримку системи навчання державної мови в школах нацменшин. Наразі актуальним є прийняття нової міської програми поліпшення вивчення укрмови на 2012-2017 р. р.
