так і чоловіки

     Держслужбовці, представники соціальних служб, освітяни та журналісти закарпатських райцентрів Тячева і Рахова намагалися позбутися гендерних стереотипів, уникати їх у свої професійній діяльності та дотримуватися у роботі принципу рівності жінок та чоловіків. У цих містах відбулися семінари з гендерної освіти. 

         Ініціатором зустрічей виступив Ужгородський прес-клуб реформ, який за підтримки управління молоді і спорту Закарпатської ОДА реалізує проект у рамках програми «Інформаційно-просвітня кампанія з поширення ґендерних знань для журналістів районних та обласних видань». Прес-клуб неодноразово піднімав тему дотримання ґендерної рівності. 

        Директорка Центру ґендерної освіти при УжНУ Маріанна Колодій  наголосила, що сьогодні в Україні слід захищати як права жінок, так і чоловіків, що і передбачає гендерна політика як рівність обох статей. Часто від дискримінації потерпають саме чоловіки, які суспільною думкою і стереотипами примушені заробляти обов’язково більше, ніж жінка. Крім того, як правило, вони досить відсторонені від процесу виховання дітей та не мають психологічної розгрузки. Тривалість життя чоловіків зменшується, їх найбільше серед самогубців (80%), засуджених (понад 85 %), онкохворих. У Закарпатті узагалі найвищий показник в Україні насильства проти чоловіків (9 %). Майже відсутні «чоловічі» лікарі-андрологи у місцевих лікарнях.

      В Україні зберігається несприятлива ситуація у гендерному плані. Так, при владі і керівних посадах жінок меншість, у парламенті й уряді мінімум. Жінок у органах влади Закарпаття — 70 %, проте майже ні одної на керівних посадах. Жінки займають посади починаючи з 7-8 категорії. Серед держслужбовців 1-4 категорії — жодної жінки.  Водночас у школі, наприклад, хлопчики, що формуються, майже не мають змоги спостерігати чоловічу модель поведінки, оскільки більшість педагогів — жінки. 

        Оксана Гуранич, головний спеціаліст управління молоді і спорту ОДА зазначила, що у травні цього року Кабмін запропонував інші місяці провести під егідою року гендеру. У законодавчому полі ситуація значно поліпшилася після 2005 року, прийнято відповідні документи про рівні права та можливості жінок та чоловіків, на сьогодні здебільшого декларативні. Відповідний закон був проголосований Верховною Радою лише після вилучення із законопроекту положення про квоту для жінок у списках партій.

       Ґендер — це не «жіноча» тема і не феміністичний рух, — нагадала Маріанна Колодій. Насправді це поняття соціальної статі, тобто ґендерне вчення аналізує шляхи досягнення компромісу між репродуктивним, продуктивним та соціальним аспектом життя людей. Бути реалізованими в усіх аспектах повинні бути як жінки, так і чоловіки. Проте на практиці у суспільстві часто виникає дисбаланс.

     Зокрема, надзвичайно ґендерно стереотипізованими є українські ЗМІ. Найпростіший аналіз виявляє ряд порушень та «викривлень» в один бік, наклеювання ярликів залежно від статі. Найбільше ґендерна дискримінація присутня у рекламі, стверджує М. Колодій, часто експлуатація образ однієї статті і нівелюється інша. Не рідкістю є провокативні і дискримінаційні заголовки щодо жінок чи чоловіків, повідомили в Ужгородському прес-клубі.