В Ужгородському прес-клубі озвучили підсумки громадського моніторингу на тему «Рівень безоплатності та доступності дошкільної освіти в Ужгороді».
Марія Менджул, президент КАПЛ «Вестед», наголосила, що серед конституційних прав одним з основоположних є саме право на освіту. Тому в Ужгороді було проведено громадський моніторинг доступності та безоплатності для дітей державної освіти у дошкільних закладах освіти міста Ужгорода у рамках проекту Карпатського агентства прав людини «Вестед» за підтримки ТЦК та Фонду демократії ООН. Було опитано батьків, представників національно-культурних товариств, а також керівників дитсадків. У ході дослідження його організатори цікавилися і практикою зарахувань дітей до дитсадків, і станом інфраструктури ДНЗ, і «вартістю» дошкільної освіти.
Керівник групи інтерв’юерів від КАПЛ «Вестед» Олена Баклагіна розповіла про результати моніторингу. За її словами, наявна мережа з 30 НВК і ДНЗ міста неповно забезпечує потреби у дошкільній освіті (понад 25-30% дітей міста, за оцінками експертів, перебувають поза її межами). Фактична кількість дітей, що зараховані до дитсадків, перевищує норматив на 20-30% (середня наповнюваність дітей у групах складає 26 місць у підгрупі «дитсадок» та 23 у підгрупі «ясла», що порушує санітарні норми). Приміщення ДНЗ не пристосовані для потреб інвалідів.
Значна частка вихователів, за результатами дослідження, передпенсійного віку та не мають педагогічної освіти. Залученню професійних кадрів не сприяє той факт, що заробітна плата перебуває на рівні прожиткового мінімуму. Кошти, які виділяються з бюджету на харчування (6 грн у день для однієї дитини) не забезпечують потреби малюків у їжі. Натомість відсутній офіційний механізм для добровільного батьківського внеску коштів на харчові продукти.
«Під час моніторингу було виявлено штучні черги, які виникають внаслідок того, що батьки подають документи на зарахування дитини до кількох ДНЗ одночасно. Дехто робить це одразу після народження малюка. У середньому час зарахування становить від 1 місяця до 3-х років. Відмови у зарахуванні практикують через відсутність щеплень і переповненості ДНЗ», – каже Олена Баклагіна.
Як показав моніторинг, в усіх ДНЗ міста створені батьківські комітети на засадах первинної самоорганізації без форм складної інституційної організації. За бажанням батьків практикується відкриття груп з викладанням мовами національних меншин та підтримка факультативних занять (англійська мова, хореографія тощо).
Щодо оплати дошкільної освіти, то бюджет покриває лише видатки на зарплату, оплату енергоносіїв і комунальних послуг, а також харчування (6 грн на день для дитини). Дефіцит інших видатків покривається за рахунок батьків.
У ході інтерв’ю батьки розповідали, що найчастіше сплачують кошти для ремонту приміщень дитсадка, придбання обладнання. В окремих закладах збирають по 200-250 грн у т.зв. «фонд дитсадка». Тільки 2% опитаних батьків повідомили, що офіційно доплачують за харчування, 22 % опитаних сказали, що з власної ініціативи носять харчові продукти до дитсадка. Тільки в одному ДНЗ така практика офіційно заборонена. У деяких групах батьки щомісяця здають виховательці по 15 грн на миючі засоби. Оплачують також додаткові заняття (іноземна мова, хореографія, спортивні гуртки).
Марія Менджул розповіла також про рекомендації для галузі, розроблені фахівцями за результатами моніторингу. Серед них – передбачити у бюджеті м. Ужгород на 2012 рік кошти на реконструкцію діючих ДНЗ і НВК з метою збільшення кількості приміщень для додаткових груп та адаптувати приміщення ДНЗ для потреб інвалідів; Запланувати будівництво нових ДНЗ з урахуванням демографічних показників на період з 2012 – 2015 рр.; затвердити механізм контролю управління освіти за зарахуванням дітей керівництвом ДНЗ (механізм може діяти таким чином, щоб під час подання заяви на зарахування батькам та у міськраду надавався відкріпний талон з вказівкою дати та години реєстрації в журналі реєстрації звернень, щоб уникнути штучних черг); підвищити рівень оплати праці педагогічних працівників ДНЗ та посилити контроль за фаховістю освіти вихователів; сприяти самоорганізації батьків у батьківських комітетах при ДНЗ; підвищити рівень прозорості тендерних процедур (доступ до інформації про пакет документів, строки, тендерні умови, тощо) щодо забезпечення харчуванням дітей у ДНЗ.
