В Ужгородському прес-клубі відбувся «круглий стіл», головною темою якого став «Порятунок Карпат від забудови малими ГЕСами».
Захід проходив у рамках акції проти намірів будівництва 550 малих гідроелектростанцій в Карпатах, яка цього дня тривала в різних містах України та Польщі.
Громадські активісти Закарпаття просять обласну раду переглянути прийняті раніше рішення по Програмі комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області та рішення«Про затвердження Схеми розташування малих ГЕС на території Закарпатської області». Громада обурюється, що згідно з прийнятими документами нарічках Закарпаття хочуть спорудити 330 гідроелектростанцій (ГЕС), що призведе до екологічної катастрофи не тільки в області, але й у Карпатах. За словами Олега Лукші, представника Громадської ради при Закарпатській ОДА, документ є непродуманими, прийнятими непрозоро, без масштабних оцінок впливу на природне середовище та без обговорення з екологічною громадськістю та експертами і фахівцями.
«Ми стурбовані масштабними планами і програмами будівництва близько 550 малих та міні-ГЕС у Карпатах, які, на жаль, почали втілюватись у реальні будови. При цьому, найбільше із запланованих малих і міні-ГЕС – 330 – припадає на територію Закарпаття. Більше року тому у лютому 2011 року обласна рада прийняла відповідне рішення і програму, а уже через 8 місяців у листопаді 2011 року затвердила схему розташування малих і міні-ГЕС», - зазначив Валентин Волошин, заступник директора Ужанського національногоприродного парку. Вже направлено запити до відповідних управлінь та установ з проханням надати документацію та інформацію про стан впровадження програми, схему розміщення ГЕС тощо.
На круглому столі, що відбувся в Ужгородському прес-клубі представники громадських організацій зауважували: на сьогодні немає достатньо фахових і глибоких експертиз щодо спорудження ГЕС там, де визначила місце влада. Забудовники ж кажуть: вплив на екологію за рахунок спорудження ГЕС є, але його намагаються мінімізувати. Зокрема модернізують вже споруджені ГЕС (на річці Красна, Тячівський район). А проекти нових електростанцій розробляються за більш сучасними вимогами. Про це розповів Юрій Королишин, представник «ПП Комерцконсалт». За його словами на ГЕС постійно виловлюють сміття, яке шкодить ріці і перешкоджає роботі станції, а також укріплюють береги річок, що передбачається проектом.
Результатом круглого столу стало прийняття Резолюції та створення Форуму екологічного порятунку Закарпаття. Свої вимоги громадські активісти передадуть обласним депутатам та керівництву області, представникам європейських організацій.
14 березня – Міжнародний день боротьби проти загат на річках. Цей день започаткований у 1997 р. з метою об’єднання зусиль людей всього світу в боротьбі проти гребель, а також здійснення просвітництва щодо впливу гребель на річкові екосистеми. 11-14 березня 1997 р. у м. Куритиба (Бразилія) відбулася 1-а Міжнародна зустріч людей, що потерпають від гребель, головною метою якої було посилення міжнародного руху проти гребель.
Заходи 14 березня є початком всеукраїнської громадської кампанії проти будівництва 550 малих ГЕС у Карпатах «Врятуємо Карпати від забудови малими ГЕС». Спорудження такої кількості ГЕС, на думку активістів і науковців, є надзвичайно великою загрозою, яка принесе загибель багатьом рідкісним видам рослин і тварин (передусім – риб) у Карпатах, знищить гірські краєвиди, назавжди підірве неповторну туристичну привабливість всього карпатського регіону і погіршить життя місцевого населення. Попри протести горян, ідея будівництва ГЕС проштовхується на високому рівні. Організатори акцій 14 березня називають цю загрозу «Екологічною проблемою №1 в Україні в 2012 році».
