В Ужгороді розповіли, які хімікати додають до молочних продуктів

9
1

8 серпня Ужгородський прес-клуб провів засідання, присвячене якості молокопродуктів у роздрібній та оптовій торгівлі Закарпатської області. Цю «гарячу» тему висвітлили місцеві медичні працівники та столичний експерт.

 

Алла Петрищак, головний дитячий лікар-алерголог Ужгорода, у своєму виступі наголосила, що якість молочних продуктів важко переоцінити. Хімічні добавки, які використовуються в продуктах харчування, негативно впливають на функціонування як окремих органів, так і всього організму загалом. Особливо, якщо їх вживати систематично. Надзвичайно шкідливі ці речовини для дитячого організму.
 
Іноді, за словами Алли Петрищак, молочні продукти містять… антибіотики. А оскільки алергічні реакції розвиваються поступово, то присутність антибіотиків може призвести до того, що у дитини вже у перші місяці свого розвитку виникає схильність до алергії. У результаті, дитина може навіть потрапити до реанімації.
 
«Коли лікар збирає анамнез, мама часто не може навіть чітко вказати, чи були присутніми у раціоні підозрілі харчові продукти. Тому що, напевно, ми довіряємо, віримо, що, купуючи пачку молока, можна покластися на виробника. Але дослідження, проведені імунологами та алергологами, виявили антибіотики, які додають з метою консервації молока. Або ж вони навіть можуть бути присутні, якщо тварин лікували антибіотиками чи прищеплювали», - каже лікар. 
 
Осідаючи у наших нирках, печінці, підшлунковій залозі, хімічні добавки накопичуються з роками та провокують появу того чи іншого захворювання серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, окремі з них спричиняють алергію і навіть появу злоякісних пухлин. Алла Петрищак закликала відповідальніше та уважніше ставитися до вибору молокопродуктів при їх купівлі та вживанні.
 
Юрій Чорнобривець, директор київського Інституту споживчих експертиз, навів конкретні приклади вживання шкідливих добавок, що їх застосовують у виробництві деякі безвідповідальні підприємства в погоні за прибутками. Наприклад, пальмова олія в Україні вже звично увійшла до змісту згущеного молока, цукерок, шоколаду та шоколадної пасти, локшини швидкого приготування, чіпсів, крекерів тощо: додавання пальмової олії в ці продукти сягає інколи 95%.
 
А між тим, пальмову олію у всьому світі вживають здебільшого для змащення обладнання у металургійній промисловості; її розчиняє лише бензин, тож людський організм її практично не засвоює – вона густо „шлакує” організм і виводиться з нього дуже повільно. Саме ці чинники і призводять до численних серцево-судинних, онкологічних, гастроентерологічних захворювань та ожиріння. 
 
Інший приклад з досліджень Ю.Чорнобривця: щоб „згущенка” та сухе молоко були білішими, нечесні виробники додають до неї „харчовий додаток, фарбник-відбілювач” Е-171 – діоксид титану. „Це – основний компонент фарби – білила”, підкреслив експерт: „ви ж не будете годувати своїх дітей фарбою з господарчого магазину?!” А між тим, у всьому світі діоксид титану широко застосовується у виробництві лаків, фарб, паперу та пластмас. І лише в Україні, Росії та ще в деяких „третіх” країнах його легально додають у харчі.
 
Головним висновком експерта було таке: „Першою прикметою неякісного продукту є його низька ціна (банка згущеного молока не може коштувати ледь дорожче за літр натурального!). Уважно читайте вміст молокопродукту на етикетках: там мають бути лише відомі вам природні складові. Чим менше там буде невідомих вам речовин з індексом Е (з будь-якою цифрою) – тим менше ризику для вашого здоров’я. Не труїть себе за власні гроші!”. 
 
Проте в Україні насправді є відповідальні виробники молокопродуктів, які проходять дослідження незалежних організацій, що регулярно подають свою інформацію в республіканських та обласних ЗМІ.
 
Довідка. Інститут споживчих експертиз – незалежна громадська організація, створена для проведення експертиз різноманітних товарів та послуг на території України. Інститут працює 2003 року. Протягом цього часі він зарекомендував себе як об’єктивна незалежна структура з високим рівнем довіри з боку споживачів.
 
Головна мета діяльності Інституту: донесення до споживачів (у т.ч. і через ЗМІ) інформації про якісні показники товарів та послуг.
В досвіді Інституту – дослідження моторних мастил, автомобільного пального, алкоголю, рослинних олій, м’яса та м’ясопродуктів, гальмівної рідини та склоомивачів тощо.
 

Коментарі

У
УА

Хорошая полезная статья, спасибо !

Читайте також