В Ужгороді збирались блогери області (ФОТО)

Захід проходив у рамках проекту Ужгородського прес-клубу, підтриманий Фондом розвитку ЗМІ Посольства США в Україні, і став підсумковим етапом більш, ніж піврічної роботи прес-клубу. «Чи впливає закарпатська блогосфера соціально-економічні процеси? Відповідь на ці питання шукав разом з учасниками Федір Шандор, завідувач кафедри туризму УжНУ, проректор. Активний учасник інформаційного життя області Федір, за його словами, чимало інформації бере саме із блогів. Як блогери можуть повпливати на саму громаду та активізувати її, розповідала Наталія Зотова, власкор «1+1» на Закарпатті. Журналістка навела чимало вдалих прикладів соціальної активності журналістів, а також подискутувала на тему «Етика у блогосфері: як виховувати читача і як самому тримати планку». «Коли я прийшла в журналістику, чомусь завжди думала, якщо роблю сюжет про чиюсь проблему то є відповідальною за цих людей, - каже Наталія, - слідкувала, навіть, якщо я не робила сюжету, все одно дзвонила в прокуратуру, міліцію, питала як проходить справа. Дійшло до того, що у мене були тонни скадених паперів, і мені мої колеги казали: «Зотова, та трохи спинися, це не твої проблеми, ти прийшла відзняла сюжет і все, ти – репортер, ти прийшла та побачила подію, зробила про це сюжет». Відомі чимало резонансних справи, зокрема «Нагірного», які відслідковує Наталія Зотова як журналіст та просто активна громадянка. Зараз журналістка планує разом з активними мукачівцями організувати ідеї та створити окрему групу активних закарпатців. «Власний блог: чому одні пишуть, а інші – читають» на цю тему виступав Вахтанг Кіпіані, головний редактор проекту «Історична правда», блогер, журналіст. Він зауважив, що більшість журналістів беруть інформацію з соцмереж, блогів окремих особистостей. Сам Кіпіані вже два роки не пише у популярний колись ЖЖ, а надає перевагу соцмережам. Журналіст проаналізував також кілька найпопулярніших блогів українців. «Відомий журналіст і блогер Микола Малуха, зараз він більш активний у Facebook, знайшов собі цікаве позиціювання, - розповідає Вахтнаг Кіпіані, - він собі вигадав такий собі бренд - головний пуританин української блогосфери. Микола - Він не схожий на інших, він - різноманітній. У Олени Білозерської теж цікавий, оригінальний блог. Хоча я дуже часто подумки не погоджуюсь. Ще одна людина, яку не можна не читати, Франкенштейн з Донецька, російськомовний блогер, який писав і пише про Донецьк. Якщо ви хочете зрозуміти що таке Донбас, ви не можете не читати цей блог. Кращого путівника по реальній Донеччині не порадить ніхто». Ще один цікавий проект - «Таблеточки», його робить молода дівчина Оля Кудиненко. Це сторінка у Фейсбуці, на якій збирають гроші онкохворим дям. Тільки за півроку 2013 вдалося зібрати більше 1 млн.грн.! більше, ніж фінансує видатки київського дитячого центру гематології Охмадита. «Є багато блоегрів, за якими варто стежити, часто не погоджуватись, але не можна не зауважувати їхньої величезної роботи по інфікуванні, фільтрації суспільства різними новинами, фактами, інтерпретаціями і т.д.», - додав Вахтанг Кіпіані. «Як міняється цивілізація завдяки Інтернету. Нові соціальні формації. Як реагувати на зміни користувачу». Про це говорив Андрій Маштаков, експерт з нових медіа (Інтерньюз Україна). «Блог – це технологія, - переконаний Андрій. - «Я – блогер» - це я людям говорю про себе. Незрозуміло, що я пишу, про що, бо людям розповідається про технології. Тому дуже важливо, заглянути у майбутнє, куди рухається цивілізація, чого чекають люди від прогрессу, в який бік це йде, для того, скерувати себе. Ми зараз знаходимось на такому етапі, коли інтернет-технології дають нам набагато більше, ніж самі технології. Спектр і розширення можливостей Інтернету доходять до того рівня, коли ти маєш можливість спілкуватись не з тою людиною,з якою тобі випав жереб мешкати в одному будинку, не з колегами по роботі, ви взагалі можете перебувати на різних соціальних сходинках». Але люди відучились від діалогу, каже Андрій Маштаков, будь-яка група однодумців потребує модератора, який вчасно перемикатиме дискусію. Ілона Довгань, журналіст, телеведуча, громадський діяч розповіла про те, чи взаємозв'язані чи взаємозамінні блогосфера й медіа. На думку Ілони, блоги і медіа взаємозалежні, але взаємозамінними вони не є. Оперативність блогерів не замінить професійності журналістів. Але може підштовхнути до активних дій. Наприклад, 17-річний хлопчик, сфотографував купу сміття і виклав її у блозі. Відходи відразу прибрали, хоча до цього не раз запрошувалися журналісти, відповідні служби. Вахтанг Кіпіані навів приклад ініціаторів, які видають газету «Новини під’їзду» і таким чином повирішували чимало комунальних проблем. "Як стати відомим блогером і захиститися від тиску влади"? – цю тему, враховуючи власний досвід, розкрила Олена Білозерська, українська журналістка, блогер та громадська діячка. Вона дала чимало корисних порад, як не постраждати за свою соціальну активність та прагнення до справедливості. «Де знаходиться межа між блогосферою та журналістикою?». Про це говорив Сергій Пішковцій, головний редактор Inspired. Він зауважив, що сьогодні замість ранкових газет читають стрічки у соцмережах. А журналістика, на його думку, закінчується там, де слабшають її основні принципи: об’єктивінсть та достовірність. «Блогер на це все може закрити очі, - каже Сергій. Він також розповів про власний проект - Inspired, який діє три роки. Основний принцип вибору контенту для Inspired – відсутність негативу, політичних та релігійних тем. Сергій також торкнувся теми монетизації сайту і навів власні успішні приклад «Блогерство як форма здійснення політики» - цікава доповідь Тараса Возняка, редактора культурологічного часопису «Ї», філософа, політолога, блогера. У своєму виступі Тарас Возняк торкнувся віртуалізації політики. «Спостерігаємо хворобу узалежнення від ЗМІ.Треба робити щось і в реалі, - каже відомий блогер. Імітація - інша проблема. Наприклад, блоги Тягнибока, Яценюка пишуть не вони. І всі чітко відчувають». За словами Тараса Возняка, якщо ми сьогодні думаємо, що інтернет - це винайдеyе тільки що, то принцип залишається тим самим – просування себе у політичному просторі. Міняються тільки система та інструменти». Тарас Возняк зауважив також, що віртуалізація суспільства настільки ускладнилася, що сьогодні Помаранчева революція зібрала б на Майдані 15 осіб і кілька мільйонів лайків у Фейсбуці. Завершився БарКемп підсумками конкурсу «Найкращий блогер» , проекту «Найдовший закарпатський блог» та неформальним спілкуванням.