Командувати тут собі дозволяють навіть секретарки.
Якими посадовими інструкціями вони керуються, невідомо, але в приймальні голови суду Домніцького прості секретарки дозволяють собі від імені судді, апелюючи якимось усними вказівками того ж судді, не впускати журналістів та просто вільних слухачів на відкрите судове засідання, закриваючи двері перед самим їх носом.
Так було сьогодні на розгляді справи активіста площі Народної Романа Сарканича. Справу останнього, до слова переклали на 24 жовтня для розгляду матеріалів справи, адже міліція вже виправила свій протокол. Втім, ознайомитися з матеріалами йому дозволили лише особисто, роблячи письмові витяжки з тексту. Будь-які інші методи, як от ксерокопіювання чи фотографування активісту заборонили, хоча це є прямим порушенням його прав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Дивно поводилися також і представники судової охоронної служби «Грифон». Вони зареєстрували присутніх, як вільних слухачів але вперто твердили, щоб останні залишалися чекати внизу, доки їм не дозволять піднятися, хоча до засідання залишалося всього 2 хвилини.
Яку цьому випадку, так і випадку з секретарками активісти банально проігнорували усні незаконні вимоги і вільно пройшли як у приміщення суду, так і на судове засідання Романа Сарканича. В цьому їх ніхто не перешкоджав.
До слова, з’явилася в суді ще одна традиція: під час зачитання рішення суду або проходження розгляду справи присутнім кажуть, що з підсудним просто розмовляють, а тому заходити не можна.
Справа Олега Диби, журналіста, яка також розглядалася сьогодні зранку завершилася штрафом розміром 136 гривень. Суддя Придачук виніс подібне рішення буквально за 10 хвилин.
Таким чином суд не враховує ні, очевидно, «ліві» протоколи, ні покази свідків, ні відеозаписи, де добре видно непричетність активістів до тих дій, в яких їх обвинувачують. Справу же з сутичкою міліції та журналістів від 28 вересня Ужгородський міськрайонний суд наче забув. Не ті пріоритети.
Мукачево.net
