21 лютого по всьому світу відзначається День рідної мови. Цього дня 1952 року в Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло чимало років, і аж у жовтні 1999 року на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено День рідної мови. У рішенні конференції наголошувалося на важливій ролі рідної мови в розвитку освіти, культури, консолідації нації і зміц

• 

Рідна мова — це не просто засіб людського спілкування і вираження думки. Ці функції може виконувати і чужа мова. Рідна мова —це схованка духу та історичної пам'яті народу. В.Гумбольдт писав: «Мова народу є його дух, і дух народу є його мова — важко собі уявити що-небудь тотожніше». Без рідної мови немає народу з його менталітетом, його минулим, сучасним і майбутнім. Тому ми не тільки заради себе, але й прийдешніх поколінь повинні оберігати й шанувати нашу рідну мову, як це робили наші славні предки. «Як парость виноградної лози», плекаймо нашу мову солов'їну. Любімо її, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України.

За роки незалежності України чимало зроблено для утвердження української мови, розширення її функціонування, її наукового вивчення, вдосконалення. На жаль, наша держава ще далеко не все робить для утвердження повноцінної української державної мови. Більше того, робляться спроби загальмувати її розвиток, відсунути на другий план. Парадоксальний факт: нині у власній державі українцям доводиться боронити рідну мову, як і понад сто років тому.

Зараз багато говориться про необхідність об'єднання, консолідації української нації. Але дехто забуває, що ніщо так не об'єднує народ, як мова. Погляньмо на найрозвиненіші країни світу. Майже всі вони багатонаціональні, та, проте, в кожній із них державна мова одна. І про неї держава постійно піклується. Звичайно, у демократичній державі, якою прагне стати Україна, слід турбуватися і про вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин, які населяють Україну, як цього вимагає наша Конституція.

Останніми роками в нашій країні відзначаються на державному рівні три свята, пов'язані з мовою, писемністю. Крім Міжнародного дня рідної мови, це також День української писемності та мови (9 листопада) і День слов'янської писемності і культури (24 травня). Кафедра української мови УжНУ щороку з нагоди цих свят проводить різноманітні заходи; бесіди, різні конкурси, вікторини, виступи по обласному радіо, телебаченню тощо. Так, наприклад, у квітні минулого року кафедра провела велике факультетське свято української мови. У його рамках відбулися в академічних групах вікторини, конкурси, презентації словників, літератури з культури української мови, був проведений диктант в усіх групах, визначені переможці. Доцент Розумик Т.М. підготувала величезну різнобарвну і цікаву газету з великою кількістю найрізноманітніших матеріалів, які представляють українську мову в різних ракурсах, у тому числі в її культурі, екології. Газета викликала жвавий інтерес у студентів та викладачів як філологічного, так і інших факультетів.

Завершальним акордом цього свята став велелюдний захід в аудиторії В-1, на якому студенти українського відділу під керівництвом доцента Галас А.М. представили велике дійство у вигляді драматичних сценок, декламування поезій, співання пісень про українську мову тощо. На цьому заході переможці в написанні диктанту з української мови були нагороджені цінними книгами. Присутня на святі проректор з навчально-виховної роботи Гвоздяк О.М. тепло привітала присутніх і подякувала за чудово проведений захід.

Кафедра української мови підтримує контакти з українською діаспорою. Так, у різний час доценти Філак І.Я., Пискач О.Д., Розумик Т.М., Кондор М.В. викладали українську мову для студентів університету в Банській Бистриці. Професори Белей Л.О., Сабадош І.В. беруть участь у наукових конференціях, офіційному опонуванні дисертацій у Пряшівському університеті. Доцент Кондор М.В. декілька років викладав українську мову для студентів-україністів у Клужському університеті (Румунія) і зараз їздить туди з виступами на конференціях. На науковій конференції до 100- річчя М.Грицака в Ужгороді (2008 р.) виступили з доповідями польські україністи М.Кондратюк, В.Сєґєнь, словацькі пряшівські україністи М. Чижмар, Л.Милла.

• свято
• УжНУ