— На початку цьогорічної вступної кампанії були проблеми з он лайн-реєстрацією заяв вступників у єдиній електронній базі даних з питань освіти (ЄДЕБО). Але потім усе владналося. Порадувало й те, що поставлений бар’єр у вигляді 140 прохідних балів на фахові дисципліни суттєво не вплинув на кількість поданих заяв до нашого вишу. Адже сумарне число поданих документів практично співпало з такими ж показниками минулого року.

 

— Які факультети Вас найбільше вразили й чим?

 

— Складно відповісти на це запитання. Справа ось у чім. Вразити чимось можна порівняно з чимось, даруйте за тавтологію. Після семи років перерви я знову працюю в приймальній комісії. За вказаний період багато що змінилося. Ми перейшли від диктантів до тестових завдань, від тестових завдань — повністю до зовнішнього незалежного оцінювання. За цей час багато що помінялося. Тому я б не виділяв котрийсь із факультетів, а радше б наголосив на певних тенденціях у загальному.

 

— І які ці тенденції?

 

— Насамперед слід відзначити, що чим далі, тим жорсткішою стає боротьба вишів за абітурієнта. Як наслідок, чи не в кожну поштову скриньку, у тому числі й мою, була закинута реклама про запрошення до одного з вищих навчальних закладів. І конкуренція триває від підготовки й до ходу вступної кампанії включно. Цей процес супроводжується не завжди коректністю й толерантністю. Скажімо, окремі ВНЗ присилали до нас абітурієнтів, щоб вони забрали документи для укладання контрактів.

 

Хоч на таку форму навчання можна потрапили після зарахування на державне замовлення. Так само, наприклад, про наш університет поширювали різноманітну неправдиву інформацію, щоб дезорієнтувати вступників. Траплялося, ми повертали абітурієнтам на їх прохання документи, бо десь можна було начебто дешевше навчатися. Коли ж я дивився, куди переорієнтовували свої погляди юнаки й дівчата, то резонно їм і батькам пояснював: «Подумайте, якщо ви прийдете до продуктової крамниці, то не купуєте там найдешевшу ковбасу, тому що дешевого якісного товару не буває. Сказане стосується у тому числі й освіти». І часто людей вдавалося переконувати, щоб вони залишали документи в УжНУ.

 

— Якщо подивитися на природничі й гуманітарні напрямки, то які з них в Ужгородському національному університеті користується більшою увагою?

 

— Теж тут можна міркувати доволі умовно. Раніше вважалося, що найпопулярнішими є гуманітарні напрямки. У той же час ми бачимо, що на окремих факультетах, пов’язаних із природничими напрямками уже практично знають своїх студентів, адже доволі швидко сформували держзамовлення. Це зокрема пов’язано і з тим, що діти, які обирають технічні спеціальності, цілеспрямованіше вибирають свій фах.

 

— Вибір фаху — справа дійсно серйозна, однак чи не траплялося при вступі кумедних випадків?

 

— Можливо, були не так кумедні, як дивні ситуації. Скажімо, одна дитина захотіла подати документи на 5 факультетів. Коли прийшла на четвертий напрям і її документи не прийняли, то з’ясувалося: на ті напрями, на які хотіла найбільше вступити, не була зареєстрована в ЄДЕБО. Або такий випадок. Дівчина хотіла подати документи до нас. З?’ясувалося, то вже… шостий виш! А були запевнення, що тільки четвертий. Виявилося, що в одному закладі за одним столом в абітурієнтки прийняли заяву одразу в… два ВНЗ.

 

— Цього року проходила вступна кампанія й для охочих стати магістрами. Чим вона вирізнялася?

 

— Магістри складали іспити й у минулі роки. Правда, тільки два, причому із  фаху оцінку замінювали середнім балом додатка до диплома бакалавра. Цього ж року врахували середній бал додатка до диплома бакалавра і проведено два іспити: з іноземної мови, як минулоріч, та з фаху. Такі обставини призвели до невеличкого напруження. Адже одна особа могла подати і на денну, і на заочну форми навчання, і на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, і магістра. Відповідно виникає потреба швидко визначатися. Це дає можливість маневру для абітурієнтів, але вносить невизначеність у роботу приймальної комісії. Сказане стосується і бакалаврів. Скажімо, якщо вони подають на три напрямки, на денну і на заочну форми навчання, то одразу складно зорієнтуватися, де більше шансів вступити. І цього ніхто не скаже, бо невідомо, у кого які пріоритети. Отже, усе може вирішитися в останній момент.

 

— Які з факультетів практично вже заповнили держзамовлення?

 

— На німецькій мові й літературі. Іноді є проблеми з румунською філологією, а ось цього року мали конкурс. Повністю вирішили це питання на французькій мові. Слід також відзначити факультет фізичного виховання і спорту. Утім процес у розпалі, і ситуація змінюється ледь не щогодини на всіх підрозділах.

 

Відрадно зазначити, що зацікавленість УжНУ виявляють абітурієнти і з-поза меж області. Скажімо, таких чимало з інших областей України. Найбільшу активність виявили вступники із сусідньої нам Львівської області. Є вже іноземні студенти: з Росії, Угорщини, Білорусі, Ізраїлю. На магістратуру прийшла дівчина з Молдови тощо. Проте знову ж: конкретніші дані будуть тоді, коли інформацію повністю зведемо по кожному з підрозділів.

 

— Як вступна кампанія пройшла з огляду на подачу апеляцій?

 

— Особливо апелювати ні до чого. Абітурієнтів, які закінчили школу до 2007 року, небагато. Серед осіб, які обирали журналістику й відповідну спеціальність на факультеті фізичного виховання і спорту й мали або творчий конкурс, або фізичні випробування, — теж. До того ж таким вступникам, як і найзацікавленішим спеціалістам і магістрам, викладачі пояснили допущені помилки, тому непорозумінь, а тим більше конфліктних ситуацій, не виникало. Як наслідок, подано тільки одну апеляцію, яка частково була обґрунтована.   д

 

— У цілому певні проміжні висновки наважалися б зробити?

 

— Усе велике чи нове бачиться здалека. Завершується тільки третя хвиля зарахування. На час нашої розмови триває процес зарахування на державну, контрактну форми навчання, для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста й магістра. Тому поспішних висновків робити не хотілося б. Водночас приємно констатувати, що на 2012 рік профільне міністерство для УжНУ збільшило держзамовлення на 116 осіб. Це суттєво, особливо якщо порівняти з провальним (із демографічного погляду) 2011 роком.

 

Тобто з’явиться більше шансів отримати освіту коштом держави. Додам також те, що хоч нова система вступу й суттєво збільшила навантаження на роботу приймальної комісії, але себе виправдала з огляду на прозорість, відкритість вступу. Отже, абітурієнти, які вибороли право навчатися у вишах, зокрема і в Ужгородському національному університеті, можуть пишатися результатами своєї праці в шкільний період.