А хіба можливо спокійно реагувати на численні випадки смертельного травматизму під час виробничого процесу, що мали місце у лісовому господарстві краю минулого року і продовжуються сьогодні? Складається враження, що кожен кубометр ділової деревини, добутий у карпатських лісах, дістається занадто дорогою ціною, бо окроплений він людською кровицею…

 

– Образно  кажучи, бити на сполох розпочали ще весною 2011 року, коли на початку березня стався нещасний випадок з трактористом трелювального трактора ПП «Беркут ІЙК», який виконував роботи згідно з укладеною угодою з ДП «Ясінянське ЛМГ» – розповідає  начальник територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області Михайло САВАРИН. – Фахівці нашого управління провели ретельне вивчення обставин і причин нещасного випадку, надали всім без виключення зацікавленим особам конкретні рекомендації  щодо недопущення таких чи подібних трагедій у лісовому господарстві області в майбутньому.

 

На жаль, як засвідчив подальший хід подій, з нещастя у лісах Рахівщини належних  висновків  керівники переважної більшості низових підрозділів  існуючих на сьогодні в області лісових господарств не  зробили. Вже 5 травня стався нещасний випадок з робітником, який згідно цивільно-правового договору з ПП Грабар В.П. виконував роботи з трелювання деревини трактором Т-150 К на території держпідприємства  «Перечинське ЛГ». 30 липня 2011 року трапилася трагедія на виробництві з лісорубом ДП «Брустурянське ЛМГ» Тячівського району.  16 серпня на території ДП «Свалявське ЛГ» сталося нещастя з трактористом трелювального трактора філії №4 ТзОВ «ЕНО Меблі Лтд». Справді «чорним» у цьому плані виявився грудень минулого року, коли протягом усього трьох днів (6 і 9 числа) трапилися відразу два нещасних випадки. Спочатку на території ДП «Довжанське ЛМГ» сталася біда з лісорубом філії №5  ТзОВ «ЕНО Меблі Лтд», відтак на території ДП «Свалявське ЛГ» був смертельно травмований зваленим деревом  працівник лісозаготівельної бригади…

 

– Особливо прикрим є те, – продовжує Михайло Васильович, – що головні причини нещасних випадків в усіх вище перелічених випадках були, по суті, одними і тими ж: грубі порушення технологічного процесу, невиконання посадових інструкцій, недостатній контроль за дотриманням працівниками технологічного процесу та виконання робіт відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці. У ряді випадків можна також говорити про відсутність у виконавців  дозволів Держгірпромнагляду на виконання робіт  та експлуатацію машин і механізмів підвищеної безпеки.

 

Та як би там не було, проте вже сам факт того, що під час виконання лісозаготівельних робіт  смертельно  травмувалося шестеро людей, змусило вдатися керівництво територіального управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області до цілого ряду справді неординарних і невідкладних  заходів, спрямованих на кардинальне поліпшення стану справ щодо попередження та запобігання нещасним випадкам при розробці лісу та посилення державного нагляду за безпечним виконанням лісосічних робіт. Так, згідно з вимогами відповідного наказу  у найстисліші терміни були організовані та проведені спільна нарада з головними лісокористувачами області, розширене засідання ради управління, на яких ретельно проаналізовано причини, що призвели до трагедій при розробці лісу,  сплановано й обговорено заходи із запобігання нещасним випадкам на робочих місцях.

 

.Господарникам було чітко сказано: якщо у ході перевірок інспектори нагляду виявлятимуть грубі порушення, слід очікувати якнайжорсткіших санкцій:  заборони виконання тих чи інших лісосічних робіт, анулювання дозволів, подання про невідповідність займаним посадам тощо. Крім того, заплановано розглянути питання причин та факторів зростання смертельного травматизму у лісовому господарстві за участю всіх суб’єктів господарювання, які виконують лісосічні роботи, на засіданні комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій ОДА. Звісно, образно висловлюючись, не обійшли своєю увагою організатори заходів, говорячи про необхідність виконання цілого комплексу завдань,  і трьох головних лісокористувачів Закарпаття: обласне управління лісового та мисливського господарства, головне державне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Закарпатагроліс» і Ужгородське військове лісництво. Їм, зокрема, було доручено розробити і настійливо, як кажуть, втілювати у життя заходи щодо недопущення виробничого травматизму при виконанні лісосічних робіт.

 

– Погодьтеся, все тут логічно, –  розмірковує Михайло САВАРИН. – Якщо, приміром, хтось господарює на власному подвір’ї, то, найперше, дбає про те, щоб, скажімо, не пошкодити руку чи ногу реманентом, або не впасти, приміром, у колодязь. Особисте здоров’я, не кажучи вже про життя, у кожної людини зі здоровим глуздом завжди були і будуть на першому місці. Жодні гроші, можливий бариш їх ніколи  не замінять…

 

Справді, тяжко щось заперечити цій простій думці. Тим більшим виявилася прикрість членів комісії Держгірпромнагляду, очолюваної заступником начальника теруправління Богданом Дорошем, за результатами проведеної перевірки дотримання названими  вище суб’єктами господарювання вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці при проведенні лісосічних робіт та трелюванні лісу. Бо саме  тоді і виявилося, що «королі» закарпатських лісів у цьому сенсі – справді …голі. А як інакше, скажіть, розцінити хоча б той факт, що на момент перевірки обласного управління лісового та мисливського господарства (начальник – І.В. Фізик) тут взагалі не функціонувала система управління охороною праці (СУОП)?! Про який тоді контроль за цією вкрай важливою ділянкою роботи в підлеглих управлінню підприємствах взагалі  можна вести мову? Більше того, навіть елементарні вимоги «Положення про оперативний, адміністративно-громадський контроль з охорони праці на підприємствах Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства» не виконуються.  

 

Суб’єкти господарювання (лісо розробники) допускаються до виконання лісосічних робіт та трелювання лісу без відповідного дозволу Держгірпромнагляду на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Справа навіть доходить до того, що в Управлінні проводиться реєстрація договорів-підряду на виконання лісосічних робіт з суб’єктами господарювання, у яких …відсутнє необхідне обладнання, матеріально - технічна база, працівники відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Лісосіка для проведення лісосічних робіт суб’єктам господарювання передається актом прийому-передачі до проведення всіх підготовчих робіт; в договорах не відображено, хто повинен проводити підготовчі роботи. В наявних картах технологічного процесу відсутні відомості про кількісний склад бригади, забезпечення її технічними засобами для розробки лісосіки і т.д.; у договорах-підряду на розробку лісосік не визначено, ким саме розробляється технологічна карта.

 

Окрім цього, при отриманні лісорубних квитків підприємствами лісового господарства,  в управлінні надаються  карти технологічного процесу, складені з грубими порушеннями правил і положень, які містять вимоги безпеки при виконанні робіт. У тих, зокрема,   картах технологічного процесу, з якими мали можливість ознайомитися перевіряючі, не завжди проставлені умовні позначення напрямів схилу, розробки лісосіки, звалювання дерев, трелювання деревини; не в повному об’ємі викладена характеристика тієї чи іншої лісосіки; відсутні дані про забезпечення бригади необхідним інструментом та допоміжними пристроями для безпечного звалювання дерев; не вказуються розмітка магістральних та пасічних трелювальних волоків, розбивка лісосічної ділянки на пасіки; місця знаходження лісонавантажувальних пунктів, складів паливно-мастильних матеріалів, майданчиків для розміщення допоміжного обладнання тощо.

 

То чи слід при такому, прямо скажемо, безвідповідальному підході до дотримання нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці при проведенні лісосічних робіт та трелюванні лісу дивуватися, що  вже 21 січня цього року на території ДП Мукачівське ЛГ” під час перегону по лісовій дорозі трелювального трактора Т-150 К стався груповий нещасний випадок з лісорубами ІІІ розряду ФГ “Квадро”?

 

– До речі, масу грубих порушень вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці при проведенні лісосічних робіт та трелюванні лісу члени вже згадуваної комісії теруправління, – констатує Михайло САВАРИН,  – зафіксували й у діяльності двох інших «китів» лісорозробної галузі регіону: головному  державному спеціалізованому лісогосподарському агропромисловому підприємстві «Закарпатагроліс» (генеральний директор І.І. Котурбач)  та  Ужгородському військовому лісництві (начальник І.М. Хомін).   У двох останніх вказаних підприємствах нашим працівникам взагалі довелося вдаватися до заборони виконання лісосічних робіт та трелювання лісу – поки всі виявлені прорахунки та недоліки не будуть усунуті. Піддавати найменшій загрозі життя людей ми не маємо ні морального, ні юридичного права.

 

А загалом стан справ з охорони праці, промислової безпеки у лісовій галузі Закарпаття  визнано одним із пріоритетних напрямків роботи територіального управління на увесь 2012 рік. Протягом лютого-березня, зокрема, будуть перевірені всі без винятку держлісгоспи та більшість суб’єктів господарювання.  Обсяги роботи – величезні, проте провести її в повному обсязі й  тримати під своїм постійним контролем надалі у територіальному управлінні вважають справою честі. Для цього в службі пішли навіть на введення в штатний розпис додаткової одиниці головного державного інспектора у лісовій галузі.

 

Насамкінець слід напевно сказати і про наступне: зібрані працівниками Держгірпромнагляду  матеріали щодо суттєвих недоліків у провадженні належного контролю за безпечним виконанням робіт у лісовому фонді Закарпатської області, що призвело  до зростання смертельного травматизму в регіоні минулого року, направлені для відповідного реагування в обласну прокуратуру.