Найважче у  створенні ОСББ – переконати всіх мешканців у необхідності змін 

Наразі вже  остаточно зрозуміло – люди, які  мешкають у багатоповерхівках, більше не можуть розраховувати на ЖРЕПи. Останні просто доживають свій вік. Скоріш за все, новий житловий кодекс остаточно розставить усі крапки на «і» – ліквідує систему, яка діяла у нас за радянською схемою. Відтепер кожен сам буде ковалем свого щастя – і, відповідно, нестиме відповідальність за житло, де мешкає. Вихід лише один: створення ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків).

Однак наразі цей процес гальмується. Причому, як владою, так і подеколи самими мешканцями багатоповерхівок. Хоча бажано розпочати створення таких об’єднань уже тепер, коли ще є можливість отримати гроші на ремонтні роботи з міського бюджету. Бо іншим, скоріш за все, доведеться розраховувати лише на власні сили. У Берегові вже є на кого рівнятися, у кого переймати досвід. На вулиці Шевченка, поблизу термального басейну, височіє 5-поверховий будинок, який уже став показовим. Сюди навідуються навіть туристи з інших регіонів. За короткий час тут вдалося замінити всі комунікації, а на подвір’ї зробити альпійські гірки, газони, облаштувати місця для відпочинку дітей та дорослих, заасфальтувати дорогу. Насправді такий результат – це щоденна злагоджена праця всіх мешканців будинку, який вдалося об’єднати для спільної ідеї. Розмова про те, як створити ОСББ і з якими «підводними каменями» доведеться стикнутися, – з головою правління об’єднання «Шевченко» Валерієм Боровським, новообраним депутатом Берегівської міської ради (фракція Єдиний Центр).                    

Кожна копійка – на  обліку та під контролем

– Пане Валерію, розкажіть, із чого у вас  усе почалося?

– Два роки тому якось потрапив до рук закон України про створення  ОСББ. Виявляється, що він діє з 2001 року, ще за підписом Леоніда Кучми, однак чомусь ніхто ним не поспішав скористатися. Разом із Йосипом Пфейфауфом (а це депутат міської ради, який мешкає у нашому будинку) вирішили створити щось подібне. Адже ЖРЕП практично більше не працював, сподіватися на нього вже не було ніякого сенсу...

У нас на першому етапі «основне ядро» склали шість чоловік. За законом  оголосили про перші збори, які  провели у шкільному клубі. Нам пощастило, що серед засновників був місцевий депутат, адже міська влада не допомагала, а, навпаки, усіляко намагалася нам завадити. Це, я вважаю, пов’язано з тим, що ОСББ просто не вигідні місцевій владі – бо тут неможливо «списати» якісь гроші на проведені ремонтні роботи.

– Що потрібно, аби зареєструвати ОСББ?

– Аби офіційно зареєструвати об’єднання, потрібне, насамперед, бажання, а також 50% + один голос власників квартир. Тепер із 45-квартирного будинку  членами нашого ОСББ є 36 осіб. Це добрий результат. Інші не бажають вступати, а ми не наполягаємо. Адже від цього нічого не змінюється. Всі мешканці вносять щомісячну оплату, беруть участь у спільних роботах.

– Я знаю, що окремі люди не сплачували внесків. Що з цим робите?

– На даний момент усі мешканці справно сплачують гроші на утримання будинку (колишня квартплата). На початку шість квартир не бажали цього робити. Деякі вирішили, що на цьому хтось із керівництва може збагатитися. Цікаво, що ці люди продовжували сплачувати за послуги ЖРЕПу. Хоча будинок уже було передано на баланс ОСББ. Довелося звернутися до суду, вдатися, так би мовити, до «непопулярних» заходів. Відбулося три засідання, ми виграли процес. Викинуті на вітер гроші ЖРЕП, звісно, не повернув. А ми на зібранні спільно вирішили скасувати попередню заборгованість цих мешканців. Тож наразі проблем більше немає.

– Як відбувається оплата?

– Ми відкрили банківській рахунок. На початку місяця друкуємо квитанції  і розносимо по квартирах. Сплачують  мешканці залежно від площі – 50 копійок за квадратний метр. Так вирішили на зібранні цього року, хоча спочатку було затверджено попередній тариф, який діє у цілому місті – 33 коп. за квадрат. Нині мешканці 1-кімнатної квартири сплачують 17 грн., 2-кімнатної – 26 грн., 3-кімнатної – 35 грн. на місяць. Також був відкритий рахунок для непередбачуваних випадків або ремонтів, наприклад, якщо потрібно терміново щось замінити або зробити. Тоді знову збираємо зібрання і визначаємо суму, яку слід зібрати. Все – через банк, ніхто готівкою не збирає.

– І яка ж сума виходить?

– Наразі 1110 гривень на місяць. Затверджуємо на зібранні план на рік, і ці гроші використовуємо. Спочатку ми вирішили накопичувати певну суму, аби почати з великого ремонту. У першу чергу поміняли повністю каналізаційну мережу в будинку, аби ніхто не мав більше з цим проблем (особливо перші поверхи). Кожна каналізація обійшлася нам у 1200 гривень. Тепер у нас два стояки на під’їзд. Далі замінили вхідні двері у всіх під’їздах – встановили пластикові і домофони. Перекрили заново дах. На це вдалося отримати з міського бюджету 26 тис. грн. Для того уклали договір із підприємцем, який виконав усю роботу. Однак слід зауважити, що бюджетні гроші можна використати лише з певною організацією, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт. Власні кошти можемо використовувати як заманеться, як вирішить громада.

Цього року вдалося замінити всю систему  водогону – встановили фільтр, бак  для води, тепер її можна перекрити  у разі потреби для кожної квартири окремо. Гроші постійно витрачаємо на якісь потреби: замінили лампочки, вимикачі, закупили робочі інструменти, різні дрібниці, клей для плитки тощо. От облаштовували дитячий майданчик – потрібні були труби. На кожну покупку складаються акти, а всі чеки зберігаються.

– Чи може кожний член ОСББ перевірити ці витрати?

– Звичайно. Згідно зі статутом ми проводимо  збори раз на рік. І перед цим  даємо кожному по звіту, в якому  можна побачити, куди поділися гроші, аж до копійки. Питань не виникає.  Також  у кожному під’їзді ми обрали старшого – він є членом правління ОСББ. Загалом, вирішуємо поточні питання, якщо існують термінові потреби.

Об’єднання мешканців – не панацея, необхідна й участь кожного  

– Знаю, що у великих містах виникають  проблеми щодо прибудинкової території, яку приватизують приватні фірми…

– Щодо нашої прибудинкової території, то питань щодо цього поки не виникало. Згідно із законом вона належить до сфери діяльності ОСББ. Ми взяли  відповідну схему у відділі архітектури. Відповідно до закону територія під  будинком та довкола нього належить мешканцям.

– Чи допомагали ви порадами у створенні  інших об’єднань у місті?

– У створенні трьох ОСББ ми брали  активну участь, зокрема розповідали, як оформляти документацію, з чого розпочати. Але не у всіх вийшло. Деякі думають, що хтось за них буде вирішувати всі проблеми. Однак процес потребує участі кожного... У багатьох процес гальмується вже на першій стадії. Насамперед важко заручитися підтримкою більшості мешканців. Завжди є дві-три людини, які прагнуть змін, а іншим нічого не потрібно. Мало того, будуть ще й заважати. Отже, тим, хто планує створювати ОСББ, слід розуміти: без проблем не обійдеться, часу і нервів треба затратити понад міру – і все це абсолютно безкоштовно і з однією метою: аби не комусь окремо, а всім у будинку жилося краще.

– З якими ще проблемами стикаються люди, які планують створити ОСББ?

– Згідно із законом перед створенням ОСББ місцева влада зобов’язана  зробити капітальний ремонт будинку. Звісно, грошей на це у бюджеті завжди не вистачає, тому ця процедура може затягтися на довгі роки... Також за законом 50 % інших ремонтних робіт має оплатити міська рада, іншу – об’єднання мешканців. Однак ці гроші «вибити» не так уже й просто. Нам вдалося отримати кошти на перекриття даху.

Ще  одне важливе питання – бажано мати технічний паспорт будинку, аби потім не виникало різних питань і претензій. Але відшукати його практично неможливо. Аби зробити новий, потрібні досить суттєві фінанси.

Важкувато зареєструвати ОСББ, що б не казали у верхах. Треба підготуватися – бо слід виходити купу папірців, довідок, свідоцтв – провести зібрання, а потім податкова, відділ статистики, міська рада... Добре, коли в об’єднання вступає великий будинок або навіть комплекс. Тоді є можливість найняти свого бухгалтера, який би вів усю документацію. Ми поки що на це не спромоглися.

– Чи має ОСББ підсобні приміщення, які  можна здавати в оренду?

– Так, неодноразово піднімалося питання  про колишнє телеательє, яке розміщалося  на цокольному поверсі. Однак, як з’ясувалося, до нашого ОСББ воно відношення не має, оскільки там не проходять комунікації, пов’язані  з нашим будинком (скажімо, каналізація). Міська влада стверджує, що ці приміщення – комунальна власність міста. Адже під час введення будинку в експлуатацію це були нежитлові приміщення для різних форм господарювання. Ми ж плануємо укласти договір із новим орендатором, який уже погодився сплачувати нам, як і всі інші мешканці, по 50 коп. за квадратний метр. Підприємець, який відкриває тут косметичний салон, пообіцяв, що долучиться до благоустрою прилеглої території. Також наше ОСББ отримало від міської ради дві кімнати, де ми зможемо проводити зібрання або використовувати його як клуб для дітей, а також для інших потреб (але там ще треба провести ремонтні роботи).

А якби у нас був техпаспорт будинку, то, можливо, нам би і вдалося довести, що підсобні вбудовані приміщення належать ОСББ і ми мали би право їх здавати в оренду, заробляти гроші.

– На жаль, не у всіх будинках є достатньо  активних людей, які би бажали створити ОСББ. Що робити у такому випадку?

– Звісно, не всім так пощастило, як нам. По-перше, у нас у будинку мешкають три депутати Берегівської міської  ради, а це суттєво полегшує спілкування  з владними структурами. Проте потрібно допомагати й іншим. Тому ми вирішили лобіювати пропозицію, аби у міській адміністрації було створено відділ, який би займався суто проблемами ОСББ. Аби мешканці не мали зайвого клопоту, тобто принесли лише копію протоколу установчого зібрання про створення об’єднання. Все інше візьмемо на себе. Є ще один варіант: мешканці інших будинків можуть приєднуватися до вже створених ОСББ. Таким чином цілий мікрорайон підпорядковуватиметься одному ОСББ. А всі гроші на ремонти розподілятимуться рівномірно – на зібранні.

Слід  також зауважити, що створення ОСББ – не панацея від усіх комунальних бід.

Адже  об’єднання мешканців – це не лише щомісяця сплачувати гроші, але й  постійно займатися благоустроєм свого  будинку. У нас є  люди, які щотижня  щось роблять власноручно. І не лише у  нашому будинку та у дворі. Поруч  алея на набережній, яка веде до районної адміністрації – ми слідкуємо тут за порядком: прибираємо сміття і власноруч замінюємо лампочки. Аби всім було добре, не лише нам.

Тепер усі мешканці задоволені тим, як змінився наш будинок і довколишня територія. До нас постійно підходять переймати досвід. Не лише місцеві, вже й відпочиваючі, туристи з інших міст фотографуються біля газону, приємно дивуються... У нас збереглися фотографії – як воно було і як тепер є. Їх можна побачити на стінах під’їздів як згадку про минуле.

• будинок
• співвласники