Титуловані спортсмени - рідкісні гості для нашого регіону. Якщо і приїздять - то тільки на великі свята. Ось так і трапилося весною цього року, здається, зовсім нещодавно. В ужгородській «Юності» проходили обласні змагання «Біола-Ігри чемпіонів» серед школярів з різноманітних видів спорту.
З такої нагоди до міста завітав один із найтитулованішихукраїнських гімнастів, олімпійський чемпіон Афін-2004 Валерій Гончаров. Він уже давно є почесним членом спортивного клубу «Біола» і активно допомагає в цьому проекті.
Зокрема, в ужгородських змаганнях особисто нагороджував кожного переможця змагань. «Закарпатці» вдалося вкрасти на декілька хвилин гімнаста, щоб помордувати його своїми запитаннями. Тріумфатор Афін хоч і був сильно зайнятий, проте від спілкування з нами не відмовився.
- Валерію, з якою метою приїхали в Ужгород?
- В якості гостя змагань. Буду нагороджувати переможців обласних дитячих ігор. З цим турніром пов'язаний вже давно, приблизно 4 роки. З ними їжджу всією країною -ось і до вас завітав.
- Чим взагалі зараз займаєтеся? Лише громадською роботою?
- Та ні. Нетільки цим. Просто зараз травмований, тому трохи відійшов від змагань. Тиждень тому пошкодив гомілкостоп. Довелося певний час відновлюватися - ще повністю не оговтався. Через це на світовий форум не поїхав, стежив за подіями по телевізору. Тільки починаю відновлювати своїтренування. І коли випадають ось такі вільні хвилини - займаюся громадською роботою, зокрема допомагаю талановитим дітям.
- Коли востаннє брали участь у змаганнях?
-Та ще в чемпіонаті країни, який проходив восени в Кіровограді. Виступив, до речі, непогано переміг на «брусах» та ста в третім на «перекладині». Готувався до чемпіонату світу, але... Ну, ви вже знаєте.
-До речі, про світовий форум -як вам виступ нашої збірної?
- У команди було завдання - привезти медаль. Як ви всі знаєте, вони це виконали: наш лідер Олександр Воробйов у вправах на кільцях посів 3-тє місце. Цілком передбачуваний результат.
-Знаю, що некоректно питати, але як довго будете лікуватися?
-Та ще не знаю.Точно, що на чемпіонат Європи не потрапляю, який відбудеться в кінці квітня в тій же Великобританії. Восени буде новий світовий форум в Нідерландах -ось до нього якраз і збираюся відновитися.
- Плануєте поборотися за медалі?
- Не хочу загадувати наперед - подивимося, яку форму зможу набрати до того часу.
- Які плани на Олімпіаду в Лондоні? Зможете повторити успіх Афін?
- Про це рано казати. Змагання лише за два роки і за цей час ще чимало зміниться.
- Країна, як завжди, сподівається на олімпійську медаль у спортивній гімнастиці. Є передумови?
- Звичайно. Ось наш лідер Олександр Воробйов знаходиться в досить непоганій формі. Крім нього, є ще хороші спортсмени, які виступають на непоганому рівні в світі. Загалом, сподівання на медалі небезпідставні.
- Ні для кого не секрет, що ви вже маєте доволі поважний вік, якдля професійного гімнаста - 33 роки.Як довго ще збираєтеся продовжувати виступи?
- А я про це ще не думав. Тому і не знаю, що відповісти. Побачимо, що буде після Олімпіади в Лондоні. В принципі, все можливо.
- А що будете робити після закінчення кар'єри?
- Та хоч тренером стану. Принаймні, цього не виключаю. А взагалі, хто його знає - куди мене закине після Лондону-2012.
-До речі, про тренерську роботу. Ви ж, все-таки, маєте якесь відношення до роботи з дітьми. Як вважаєте, є у нас гімнастичне майбутнє?
- Звісно, що є. Можу це з впевненістю сказати, адже постійно стежу за цим. Є дуже непогана молодь в країні -відних слід чекати на успішні результати. Але... Скажімо так -якщо держава приділятиме більше уваги гімнастиці, та і спорту загалом, тоді і олімпійські нагороди з'являться.
- Подейкують, гімнастика в країні суттєво здає позиції в останні роки...
- Розумієте, тут є певна прогалина в розвитку цього виду спорту в державі. Просто дуже багато часу втрачено. Замість того, щоб розвивати гімнастику, в країні зачиняють спортивні зали та школи. Аті, що ще залишилися - недостатньо укомплектовані.
Сьогодні в Україні є всього 5 залів, де є все для гімнаста. І це на всю країну! Тому говорити про якесь майбутнє - досить важко. Ми не виховаємо олімпійських чемпіонів, якщо елементарно дітей нема де вчити азам гімнастики. Залишається лише сподіватися на покращення ставлення до нас з боку держави. Звісно, про це сьогодні всі говорять, але чи збудеться обіцяне - невідомо.
- Як вам наш край?
- Та я тут вперше. Ще не встиг нічого побачити. Край дуже гарний, дивовижна природа. Ось зараз піду погляну на вашу «Юність». На перший погляд, цілком пристойний зал.
-Про місцевих гімнастів щось чули?
- Ви знаєте, ні. Із закарпатських спортсменів нікого непригадаю.Прошу вибачення, якщо когось ображу. Наскільки знаю, у вашому регіоні справи із спортивною гімнастикою йдуть не надто добре. Та і нормального залу у вас взагалі нема. Правда, ще не до кінця оглянув «Юність»...
- Може ви якось заохотите місцевих юнаків та юнок до гімнастики?
- Я в будь-якому разі бажаю закарпатцям займатися спортом і не важливо яким.
Але якщо оберете гімнастику - то не пошкодуєте. Це надзвичайно різносторонній спорт. Якщо є можливість - то приходьте і займайтеся. І якщо вже вирішили бути гімнастом, то докладайте до цього максимальних зусиль.
Валерій Гончаров (народився 19 вересня 1977 року в Харкові) — український гімнаст, олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту. Золоту олімпійську медаль виграв на Олімпіаді в Афінах у вправах на паралельних брусах. Чотирма роками раніше, на Олімпіаді в Сіднеї, він здобув срібну олімпійську медаль. Валерій Гончаров єдиний вітчизняний гімнаст, який виборов три рази поспіль нагороди Фіналу Кубка світу - золоту у вправах на перекладині в 2004 році та бронзові у вправах на брусах у 2006 та 2008 роках. Неодноразовий призер чемпіонатів світу та Європи.
