Старший лейтенант Іван Боршош сьогодні служить у відділі комунікацій 14 армійський корпус . Але його шлях до цієї посади був довгим і непростим.
Він народився в Іршавському районі на Закарпатті. Жив у Сумах, працював у міській раді та облдержадміністрації, був директором місцевої телерадіокомпанії. Та мирне життя обірвалося з початком повномасштабного вторгнення, пише Група комунікацій Закарпатського ОТЦК та СП.
24 лютого 2022 року Суми прокинулися від гуркоту важкої техніки ворога. Колони росіян здавалися нескінченними, але саме тоді стало зрозуміло: окупант зовсім не такий всесильний, як його малює пропаганда.
Іван із побратимами створював Рух опору, допомагав організовувати виготовлення “їжаків”, протитанкових загороджень, забезпечував наших воїнів харчуванням. Згодом пішов до війська.
У лавах ЗСУ боронив Україну на Сумщині, Харківщині, Запоріжжі, Донеччині та навіть на Курському напрямку. Найяскравішим епізодом називає вхід до російської Суджі разом із ДШБ: “Емоції навіть зараз переповнюють!”.
Щодо тих, хто ухиляється від служби, офіцер говорить відверто: “Зрада потрібна ворогові, а зрадник – нікому. Чим довше людина ухиляється, тим більша ймовірність, що жертвами рашистів стануть її рідні та близькі”.
З травня 2025 року старший лейтенант “Боша” служить у 14 Армійському корпусі. Плани будує лише одні: “Ця війна ще надовго. Моє бажання — справедлива Перемога України”.
