Відпочиньте у зимових Карпатах!

15
0
 Один з найбільших розділів виданого минулоріч путівника "Закарпаття туристичне" присвячений зимовому відпочинку в горах. І це зрозуміло: Закарпаття – найперспективніший регіон для розвитку гірськолижного туризму в Україні. Сприятливий клімат, наявність різних за висотою і рельєфом гірських вершин - значна підмога у розвитку відповідних курортів. Гори займають дві третини території Закарпатської області, і майже скрізь є гірськолижні бази, які можуть задовольнити потреби найвибагливіших шанувальників зимових видів спорту.

– Зимовий відпочинок у горах набуває все більшої популярності, – каже  начальник головного управління з питань європейської інтеграції, туризму і курортів Закарпатської облдержадміністрації Олександр Марченко. - Особливим попитом користуються путівки на період новорічно-різдвяних свят. Їх розкуповують заздалегідь, за кілька місяців до січня. Покататися на лижах, подихати свіжим гірським повітрям, набратися незабутніх вражень до нас приїжджають гості чи не з усієї України, навіть з-за кордону. Правду  кажуть: кращими від гір можуть бути тільки гори!

До послуг гостей Закарпаття – 299 санаторно-курортних, туристично-рекреаційних  та  готельних закладів, у яких одночасно можна розмістити 21 тисячу чоловік. Чимало з них розраховані на зимовий відпочинок, зокрема 69 гірськолижних витягів. Придбано і 20 ратраків, які використовуються для вирівнювання снігового покриву трас. Функціонують у нас і 44 прокатні пункти гірськолижного спорядження.

Одним із найпопулярніших  місць  зимового відпочинку гірського Закарпаття  вважається село Пилипець Міжгірського району,  де діють кілька турбаз і витягів. До послуг гірськолижників – і спортивно-оздоровчий комплекс "Синяк" /Мукачівський район/, гірськолижний комплекс "Форель" /Воловецький район/, туристичний комплекс "Драгобрат" /Рахівський район/, гірськолижна база "Красія" /Великоберезнянський район/. Бугельні і крісельні витяги діють також на горах Лопош, Пішконя, Стрижень та інших.

Бувають періоди, коли спеціалізовані зимові туристичні заклади перевантажені, тоді на виручку приходить так званий "зелений" /сільський/ туризм. Це – специфічний відпочинок у сільській місцевості, у приватному секторі. Проживання, харчування й обслуговування туристів забезпечує сільська родина. Особливим попитом цей вид відпочинку користується у  жителів великих промислових центрів, які, вирвавшись з міської суєти, шуму і загазованості, хочуть просто розслабитися в сільській тиші, насолодитися чарівною гірською природою, посмакувати натуральними закарпатськими стравами.

Звісно, гостей охоче приймають і сільські газди, зокрема жителі тих населених пунктів,  на околицях яких діють лижні спуски. Маючи можливість кататися, туристи разом з тим ознайомлюються з побутом верховинців, їхніми кухнею, традиціями і звичаями. Та й ціни на послуги селян досить помірні. Спілки сільського туризму діють вже у всіх районах краю, та особливо активно – у Рахівському, Ужгородському,  Міжгірському, Воловецькому та деяких інших районах.

Триває робота щодо розширення бази зимового відпочинку в гірському краї. Реалізуються кілька інвестиційних проектів, нарощуються потужності вже діючих туристичних об`єктів. Так, поблизу санаторію "Синяк" передбачено будівництво  чотирьох  канатно-бугельних, 11  крісельних гірськолижних витягів та низки інших об`єктів туристичного призначення. На сесіях Перечинської районної та сільських рад прийнято рішення щодо відведення  й резервування земель оздоровчого призначення і встановлення меж охоронних  зон, виготовляється картографічний матеріал. В Ужгородському районі розроблена схематична карта розміщення резервних інвестиційно привабливих територій для будівництва туристичних об`єктів. У Хустському районі затверджено генеральний план забудови курортної зони державного значення в селі Шаян.

– Передбачені й нові об`єкти зимового туризму, – підкреслює  Олександр Марченко. – Ось окремі з них: оздоровчий комплекс на сто місць з канатно-буксирувальною дорогою в райцентрі Міжгір`я; реконструкція бази відпочинку та спорудження канатного витягу на Синевирському перевалі; будівництво гірськолижного комплексу в с.Вишка Великоберезнянського району; зведення канатно-буксирувальної дороги у с.Подобовець Міжгірського району; реконструкція спортивно-оздоровчої бази "Щербин" та гірськолижного витягу у Великоберезнянському районі, інших "зимових" об`єктів.

Ці та інші роботи, нагадав Олександр Марченко, передбачені Програмою розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на 2002-2010 роки. Нещодавно на сесії обласної ради вирішено внести у цей документ  деякі зміни, пов`язані з підготовкою до чемпіонату Європи з футболу. Вони будуть затверджені на одній із наступних сесій. Адже питання розвитку туризму назване серед пріоритетних напрямів діяльності обласної влади.

Звісно, для збільшення потоку відпочиваючих у зимові Карпати проводимо активну пропаганду туристично-рекреаційного потенціалу нашої області. Крім уже згаданого путівника "Закарпаття туристичне", останніми роками вийшли також однойменний довідник /українською та англійською мовами/, буклет "Закарпаття – європейський регіон", каталог "Закарпатські села запрошують на відпочинок". Виготовлено два показові стенди – "Гірськолижні курорти Закарпаття" та "Закарпаття запрошує на зимовий відпочинок". Створено офіційний веб-портал про туристично-рекреаційні можливості краю.

У вересні минулого року в Ужгороді відбулася міжнародна виставка-ярмарок "Турєвроцентр Закарпаття-2007", яка визнана однією з кращих туристичних виставок України. Задля створення позитивного туристичного іміджу Закарпаттю і популяризації наших можливостей ми брали участь і в спеціалізованих виставках у Москві, Києві, Мінську, Одесі. Інвестиційні пропозиції області, у тому числі й у галузі туризму та рекреації, розглядалися на засіданні міжнародного "Трейд-клубу", що відбувся у червні в Ужгороді за участі представників 20 країн. В області діє і низка туристично-інформаційних центрів – у Рахові, Мукачеві, Берегові, Ужгороді, де можна отримати будь-яку інформацію про туризм на Закарпатті. Незабаром такі ж центри планується відкрити і в містах Хуст, Виноградів і Тячів.

– Словом, підводить підсумок Олександр Марченко, – Карпати чудові будь-якої пори. Ваблять вони і зимовою красою, лижними прогулянками і швидкісними спусками. Сніг подекуди лежить тут до кінця квітня. Отже, період гірськолижного відпочинку досить тривалий. Сподіваємось, що цієї зими не повториться безсніжна ситуація попереднього сезону. Втім, і при дефіциті снігу закарпатці вміють розважити гостей, яких зачарують мальовнича природа, цілющі мінеральні джерела, колоритна етнографія горян, смачні закарпатські вина і страви... Отже, приїжджайте на Закарпаття! Тут вас ждуть, тут завжди вам раді!

 

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також