Україна має чим пишатися і має що показати світові – неповторне, дивовижне, унікальне! Біда лише в тому, що ми нерідко самі не знаємо, якими скарбами володіємо.
Скажімо, дерев’яні церкви – чистісінької води архітектурні перлини, направду здатні вразити світ! І це не просто слова: архітектор і мистецтвознавецьГалина Шевцова фахово порівняла дерев’яні церкви України і Японії в контексті традиційної культури, міфології та релігії – і дійшла переконливих висновків про те, що наші пам’ятки, загублені по віддалених селах, куди нерідко навіть нормальної дороги немає, не лише нічим не поступаються всесвітньо відомим, широко розрекламованим перлинам японської архітектури, а й ведуть із ними дивовижний «духовний перегук» крізь простір і час…
Її альбом «Україна-Японія: дерев'яна архітектура» побачив світ у серії «Грані світу» видавництва «Грані-Т». Видавництва, яке, власне кажучи, робить не просто книжки – а бачить своєю місією почерез книгу розкривати перед читачем грані світу в усьому їх захоплюючому розмаїтті. Ті грані, які духовно збагачують людину, – а саме такою є українська дерев’яна архітектура.
Тут на всіх нас чекає ще дуже багато захоплюючих відкриттів – тож закономірно, що наше видавництво не обмежилося лише цим проектом, а запропонувало читачеві також альбом, у якому фахово описані й відфотографовані всі найкращі пам’ятки вітчизняного дерев’яного культового зодчества – «Дерев’яні церкви України», – який також підготувала талановитий мистецтвознавець, кандидат архітектури, фотохудожник Галина Шевцова.
Ці книжки об’єктивно є чималим вкладом у відкриття й популяризацію національного культурного надбання, – тож ми дуже раді, що велика справа, до якої доклалося наше видавництво, має закономірний розвиток на державному рівні. Як повідомив нещодавно тижневик «Дзеркало тижня», інститут «Укрзахідпроектреставрація» (Львів) відібрав вісім найориґінальніших, найбільш самобутніх українських дерев’яних церков, і тепер готує документи для внесення їх до переліку світових культурних надбань ЮНЕСКО. Це означатиме відкриття світові нових граней великої української культури, – саме те, чого й прагнуло видавництво «Грані-Т», запропонувавши читачам згадані альбоми (відзначені, до речі, низкою високих нагород: Дипломом IX Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року» в 2008 році; Дипломом І-го ступеня ІІІ Міжнародного конкурсу країн-участниць СНД «Мистецтво книги» у номінації «Діалог культур» у 2006 році; Дипломом V Міжнародного конкурсу країн-участниць СНД «Мистецтво книги» у номінації «Моя країна» у 2008 році та Дипломом за найкращу книгу, представлену на Міжнародній виставці-ярмарку «Книжкові контракти» у 2007 році).
У переліку ЮНЕСКО давно вже числиться чимало перлин японського дерев’яного зодчества, – тепер же нарешті до них мають шанс долучитися і наші найкращі пам’ятки, котрі, як довела Галина Шевцова, є в певному сенсі їхніми духовними побратимами. Досі-бо лише три українських архітектурних пам’ятки були внесені в списки ЮНЕСКО – це несправедливо і непростимо мало! Тож ми і далі працюватимемо над розкриттям нових граней українського культурного надбання, про яке мусить дізнатися світ.
