Про чотирилапу помічницю на передовій розповів Руслан, майстер-сержант 128 окремої гірсько-штурмової бригади.
Породисту вівчарку Діну Руслан підібрав у прифронтовому селі. Собаку контузило, а в лапі застрягло кілька осколків. Військовий вирішив узяти її до себе, знайшов у сусідньому місті ветеринара, з яким разом виходили її.
"Діна дуже прив’язалася до мене. А коли я почав брати її на позиції, з’ясувалося, що вона орієнтується по приходах ворожої арти. У першу секунду людина чує тільки звук виходу, а вже потім свист снаряду, який приблизно вказує напрям. А Діна вираховувала напрямок миттєво", — розповідає Руслан.
Якщо снаряд або міна летить на українських захисників, то вівчарка одразу кидається в бліндаж, а якщо вбік – навіть не реагує. Так вона допомагає нашим хлопцям рятуватися від російської арти.
Руслан зізнається, що ще в дитинстві мріяв стати прикордонником або військовим і мати службову вівчарку. І так сталося, що мої дитячі мрії збулися тут, на війні, уже в зрілому віці.
"Після війни обов’язково заберу Діну до себе в Івано-Франківськ, а якщо буде можливість, відправлю додому й раніше. Один раз її вже кинули господарі, то я собі такого не дозволю", — зазначає боєць.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
