Прикордонник Ігор Бондарєв розповідає, що попри багаторічний річний досвід роботи на швидкій, за три виїзди у зону бойових дій йому довелося навчитися багатьом новим речам.
Вогнепальні та осколкові поранення, надання допомоги та стабілізація «важких» безпосередньо в окопах, евакуація «трьохсотих» у максимально стислі строки стали, на жаль, звичною справою. Військовий медик врятував життя десяткам військовослужбовців як Держприкордонслужби, так і Збройних Сил України.
Ігор народився та виріс у Лисичанську. Після завершення медичного коледжу 25 років пропрацював фельдшером у службі екстреної допомоги.
Після повномасштабного вторгнення разом з дружиною, теж медиком швидкої, залишилися у рідному місті і продовжували надавати допомогу хворим та постраждалим від війни, аж доки місто не почали брати в оточення. Тоді подружжя зібрали медичний спецодяг, аптечки, речі першої необхідності і вирушили на Закарпаття, де проходив військову службу син Ігоревої дружини.
По прибутті у Чоп Ігор одразу пішов до Ужгородського територіального центру комплектування, де його мобілізували до прикордонного загону. Після курсу підготовки він вирушив у складі бойового підрозділу на Донеччину. Потім була ротація, а після неї ще два бойові виїзди – знову Донеччина, а за нею Харківщина. Найважчим, пригадує прикордонник, виявився останній виїзд. Постійні та інтенсивні обстріли значно ускладнювали роботу, до того ж військовому медикові довелося мати справу з великою кількістю важких вогнепальних поранень.
Прикордонник у перших двох виїздах залучався на евакуації, а на Харківщині здебільшого заходив разом з побратимами на позиції і рятував побратимів прямо в окопах. Нерідко там же, в окопі, доводилося проводити дрібні хірургічні маніпуляції, ставити крапельниці тощо.
Нерідко доводилося допомагати й цивільним. Через відсутність медичних працівників ті зверталися по допомогу до військових фельдшерів. Одного разу військовослужбовці з його підрозділу викликали фельдшера у сусіднє село. Виявилося, що місцевий тракторист підірвався на ворожій міні. Уламками пробило дно трактора і посікло тіло чоловіка. Деякі рани були важкі, діяти потрібно було швидко. Однак, на момент приїзду медика прикордонники самі наклали постраждалому турнікет та пов’язки, а Ігореві залишилося оглянути його та надати кваліфіковану допомогу.
Медик розповідає:
«Я був вражений рівнем підготовки своїх хлопців. Вони швидко зорієнтувалися і діяли дуже професійно. Це дало можливість не допустити великої втрати крові і зберегло чоловікові життя. Загалом, відзначаю високий рівень первинної медичної підготовки прикордонників. Він виріс в рази від початку повномасштабного. За цим стоїть кропітка робота санінструкторів, які наполегливо і системно готують бійців рятувати свої життя і життя побратимів. І це також рятує життя і здоров’я моїх побратимів».
За порятунок життів воїнів та цивільного населення, сумлінну та невтомну службу, Указом Президента України, прикордонника Ігоря Бондарєва відзначено державною нагородою – медаллю «За врятоване життя».
Наразі прикордонник перебуває на ротації разом зі своїм підрозділом. Він продовжує надавати медичну допомогу побратимам, у вільні хвилинки старається розвивати свої знання і навички медика, бо, як він каже, доки йде війна, його головне завдання- рятувати життя побратимів.
