У 2023 році біля стін середнього замку Паланок, у глибинах засипаного рову, археологи натрапили на загадкове цегляне склепіння. Ця знахідка стала точкою відліку нового етапу досліджень найвідомішої фортифікації Закарпаття.
Журналісти Mukachevo.net поспілкувалися з кандидатом історичних наук, доцентом, завідувачем кафедри археології, етнології та культурології УжНУ Володимиром Мойжесом. Він розповів про перші мури Паланку, погріб XVI ст. і фальшиві монети.
Розкопки стартували із зачищення рову біля середнього замку. Там роками скидали будівельне сміття, тому місце не викликало жодної підозри. Та коли дісталися до цегляного склепіння, зрозуміли - це щось серйозне.
ЩОБ ПОДИВИТИСЬ ВІДЕО НАТИСНІТЬ НА КАРТИНКУ НИЖЧЕ:
«Гадали-гадали, що це може бути…але все ж таки, і за допомогою знаних вітчизняних колег і закордонних, які мають досить великий досвід досліджень саме таких пам'яток Карпатського регіону, вони чітко вказали функціональне призначення даної споруди. Це виявилося просто погріб-льодовик. А за допомогою київських дослідників, проведення аналізу розчинів, вдалося датувати, коли саме його було зведено. Наразі це у нас виходить: час зведення - середина XVI ст. приблизно, а функціонування припинилося десь кінець XIX - XX ст., судячи з тих матеріалів, що ми знайшли на дні цієї споруди» - розповідає археолог.
За словами археолога, замок Паланок у плані археології - майже незаймана територія. За два роки вдалося дослідити менше 1% його площі. Але навіть ця невелика частина принесла багато цікавого. Серед знахідок - залишки давніх мурів і кераміка XIV ст. Це підтверджує, що замок існував уже на початку XIV ст.
«В планах - знайти ранні архітектурні елементи, горизонти забудови. Оскільки те, що ми зараз бачимо очима і до чого можемо доторкнутися, це переважно кінець XVII ст. А коли у нас замок вже існував, як він виглядав на початку самого етапу будівництва - знати достовірно зможемо лише коли знайдемо рештки тих забудов» - переконує фахівець.
Міфів багато, але доказів - майже немає
Археологи часто чують історії про закопані скарби, підземні ходи чи старовинні речі. Але коли просять показати предмет або місце - свідки зникають або нічого не можуть уточнити. Бо 99% таких розповідей - міфи, переконує Володимир Мойжес.
«Треба фільтровувати інформацію, тому що люди говорять, що багато чого тут було знайдено. Зазвичай це звучить так: «мій знайомий казав знайомому, що його знайомий десь щось знаходив». Але доступні дані показують, що 99% того, що люди говорять, це просто міф. Коли ми кажемо - давайте зустрінемося, обговоримо або подивимося - люди кудись зникають і нічого вже не говорять» - ділиться археолог.
Володимир Мойжес наголошує: археологія - це точна наука. Усі знахідки документують, фотографують, описують. Розкопки ведуть шарами - по 10-20 см. У кожному шарі може бути кераміка, цегла, кахлі, фрагменти речей. Усе фіксується і після цього вивчається в лабораторії.
Єдина знайдена монета
Серед знахідок трапляються не лише залишки кераміки та мурів, а й рідкісні артефакти, які можуть розповісти більше про торгівлю та економіку тієї доби.
«Минулого польового сезону ми знайшли тільки одну монету. Глибина її залягання була приблизно метр. Це з 1526 року монета, срібна, невеликий номінал, відчеканена на території Польщі. І торгівельними шляхами вона потрапила сюди, до мукачівського замку. Тоді великої різниці не було, якої держави ця монета. Головне, з якого металу і скільки ваги даного металу в монеті, це була її купівлеспроможність. Загалом, на пам'ятках нашого краю, я пам'ятаю, проводив певну таку статистику періоду Угорського королівства. То десь 85% монет - це є Угорське королівство, десь 15% - це є монети інших держав» - ділиться Володимир Мойжес.
Також на Закарпатті часто знаходять фальшиві монети, розповідає археолог. Їх підробляли настільки майстерно, що іноді фальшивки були кращої якості, ніж оригінал.
Наші знахідки підтверджують, що в XVI ст. на території Закарпаття фальшували монети. Їх ми знаходили і в Середнянському замку, і в Хустському. Ми знаходимо болванки, оці всі неправильні чекани. Зображення з помилками на тих монетах. Інколи фальшиві монети можуть бути за своєю якістю кращі ніж офіційні. Просто вона відчеканена без дозволу, може бути якесь інше зображення, але срібло в неї якісне» - розповідає археолог.
Чому ж їх виготовляли? За словами Володимира Мойжеса - причини часто мали дуже практичне, навіть кримінальне підґрунтя.
«Уявімо ситуацію: хтось пограбував церкву, накрали церковної срібної утварі і так далі. Ну і що з нею робити? Давай переплавимо на монети, а за ці монети щось собі купимо. Вони будуть фальшиві монети, без дозволу, з помилками і так далі, але за них можна щось купити. Зазвичай це робила проста людина, яка мала гарні руки, могла зробити сплав металів, чекан, але робила це із вказівкою шляхтича. І зазвичай карали-казнили тих людей, хто робив - простих, а шляхтичу просто «ай-яй-яй, більше такого не роби» - розповідає археолог.
Фрагменти кахлів і кераміки - буквально відрами
За словами Володимира Мойжеса, на території Паланку дуже потужний культурний шар - тобто у ґрунті залягли цілі століття історії.
«Ми вже маємо велику кількість фрагментів кахлів - таких самих, як знайдені в Середнянському замку. Є підозра, що працював один і той самий майстер або гончарна майстерня, яка обслуговувала кілька замків регіону. Це дуже цінне спостереження, адже свідчить про торговельні чи ремісничі зв’язки між різними частинами краю. Крім кахлів, знаходимо посуд, елементи будівель, уламки глечиків і мисок, які колись були у щоденному вжитку мешканців замку» - ділиться археолог.
«Археолог - це слідчий, який запізнився на тисячу років»
«Нещастя людей в давнину - це є щастя для археологів сучасності. Адже якщо людина добровільно залишає житло, вона все, що можна використати, з собою забирає. Але якщо якийсь напад, то людина що робить? Рятує своє життя. І тому усе, що вона роками наживала – просто залишає. І потім через тисячу років археолог приходить на це місце - і всі речі там. А для археологів це справжнє щастя» - пояснює фахівець.
Володимир Мойжес переконаний, щоб зрозуміти історію фортеці, треба поєднувати археологічні, історичні та архітектурні дані. Але вже зараз зрозуміло, що замок Паланок - це не просто оборонна споруда. Це - цінне історичне джерело, яке ще довго буде відкривати свої таємниці.
Світлана Деніщук, Станіслав Бобуський, Mukachevo.net
