Історія Гліба на позивний "Бард" опублікували на сторінці 128 окремої гірсько-штурмової бригади.
До повномасштабного вторгнення, Гліб займався середньовічними історичними реконструкціями і фехтуванням, вчився в університеті на історичному факультеті. Був студентом денного відділення, тому спокійно міг учитися й далі, але після першого курсу вирішив піти в ЗСУ. Спочатку на строкову службу, а потім підписав контракт і перевівся в 128 гірсько-штурмову бригаду.
"Позивний Бард, тому що граю на музичних інструментах – електрогітарі, бас-гітарі, дримбі… Я пішов у ЗСУ, щоб закрити свій особистий гештальт, хоча не думав тоді, що почнеться повномасштабна війна. А після армії планую повернутися до навчання в університет. Зараз мені 21", — розповідає Гліб.
Перед відправкою на передову всі новачки пройшли дуже хороше навчання в нашому підрозділі. Новобранці мали чудового наставника, котрий брав участь у обороні й штурмових діях на Херсонщині, Донбасі, Запоріжжі, у нього величезний кредит довіри. Усе, що їх учили, потім стало в нагоді на нулі в реальних бойових умовах.
"Чи було страшно при першому бойовому виїзді? Ні. Треба просто зрозуміти, де ти знаходишся, зловити момент, а далі все піде автоматично по накатаній. Найстрашніше – це втрата товариша. До будь-чого можна звикнути – побутових незручностей, обстрілів, стрілецьких боїв – тільки не до втрати товаришів, це завжди величезний удар. Я мав внутрішнє відчуття, що мушу піти в ЗСУ, навіть думки не виникало, що якось можу оминути цей шлях. Тому я тут", — розповідає боєць.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
