Проєкт «Вперед в минуле» став унікальним для Мукачева. Завдяки екскурсоводці Вікторії Гудак, звичайні прогулянки містом стали інтерактивними екскурсіями з елементами квесту та благодійності.
Як розповіла Вікторія, ідея зародилася у 2014-2015 роках. Започаткував її інший екскурсовод, а нині військовий ЗСУ Ігор Гуледза. З часом це надихнуло і Вікторію. У 2019 році пандемія змусила поставити проєкт на паузу, але екскурсоводка вирішила не втрачати контакт із публікою й перенести все в онлайн-формат.
«У 2019-му карантин всім підрізав крила, екскурсії припинилися, але я розуміла, якщо нічого не публікуватиму й про себе не писатиму, мене просто забудуть. Я почала писати про Мукачево, адже багато чого ми туристам не розповідаємо, оскільки за 40 хвилин на екскурсії це зробити неможливо», — розповідає Вікторія.
З початком повномасштабного вторгнення проєкт отримав новий формат. Вікторія почала проводити екскурсії, під час яких збирала донати для волонтерських ініціатив. Однією з особливостей стали квести для дітей та дорослих, у яких учасники збирають пазли зі старих фотографій і отримують призи за проходження маршруту.
«Оскільки, окрім екскурсійної роботи я займаюся і волонтерством, я почала вигадувати, як залучати людей до благодійності. Така ідея виявилася успішною, адже цей квест підходить, як дітям, так і дорослим. До того ж я помітила, що діти дуже мало знають про місто і з якогось боку навіть зраділа, що можу бути для них корисною. Адже на уроках історії або навіть в університетах про окремі міста, наприклад, Ужгород або Мукачево, майже ніколи нічого не розповідають», — ділиться екскурсоводка.
До своїх екскурсій жінка ретельно готується: активно працює над дослідженням історії міста, збирає інформацію з книг, старих фотографій, спогадів місцевих жителів.
«Інколи треба прочитати всю книгу і взяти з неї всього два речення, щоб картина про якусь окрему будівлю склалась. Я читаю різноманітну інформацію в інтернеті, в соцмережах. Ми обмінюємось інформацію з колегами. Обмінюємось старими фото. Щоб зібрати до купи історію однієї будівлі, треба виконати масштабну роботу», — ствердує пані Вікторія.
Один із цікавих кейсів, розповідає жінка, розслідування історії старої аптеки Товта на вулиці Ярослава Мудрого. Публікація в соцмережах викликала активну дискусію серед підписників, які допомогли доповнити та уточнити деталі.
«Мені навіть подобається, що ми з підписниками пишемо історії разом. Коли я писала про аптеку Товта, я переплутала доньку з дружиною і потім у мене виникло неспівпадіння. Люди почали в коментарях писати про це. Згодом зі мною поділився деякою інформацією мій колега. І от я все склала докупи: цю інформацію і коментарі людей і зробила вже правильну розповідь. Так ми разом все написали» - розповідає екскурсоводка.
Окрім того, що Вікторія досліджує історію міста і своїми знахідками ділиться у соцмережах, її окрема любов — це живі екскурсії, адже тоді здобутою інформацією вона може поділитися з туристами безпосередньо. За словами екскурсоводки та туризмознавиці, гостей особливо вражає центральна частина Мукачева, яка нагадує їм європейські міста — Відень чи Прагу. Не менш цікавими для них є й локальні пам’ятники, особливо ті, до яких можна доторкнутися. Улюбленцем залишається Берті Бачі, якого туристи «натирають» від ґудзика до підошв.
«Помітила, що люди дуже люблять тактильні пам’ятники. Берті Бачі вони б взагалі розцілували, якби могли. А от із Святим Мартином журба, бо не можна до нього дотягнутися. До Ференца Ракоці всі теж торкаються. Навіщо – не знаю, але торкаються. Натирають дзьоб гусаку, ніс Ференцу Ракоці, у Берті Бачі взагалі все натерто, включно з ґудзиком», — посміхаючись розповідає жінка.
Вікторія наголошує на важливості збереження автентики міста. Відновлення старих вивісок та реставрація історичних будівель, за її словами, не лише привертають увагу туристів, а й додають місту особливого шарму. Мовляв, люди їдуть за емоціями, смаками і, звісно, за історією. Якщо забудувати місто сучасними безликими будівлями, воно втратить свою унікальність.
