Складається враження, що хмари падають просто на голову. Населені ж пункти, які звідси видніються, здаються лише мурашниками. Саме такі відчуття з’являються на полонині Кук. І природа тут щедра. Майже вся полонина вкрита чорницею, яку у народі називають яфиною. Жителі довколишніх верховинських сіл ці плоди збирають, заробляючи собі на кусень хліба. Є й такі, що заготовляють пагони чорниці. Як не нашкодити природним багатствам і не завадити заробітку людей? Днями відповіді на це запитання шукали голова комісії райради з питань екології, використання природних ресурсів, рекреації, земельних відносин та агропромислового комплексу Василь Павлище, його заступник Віктор Віраг, сільські голови Лисичова Ярослав Пальок та Броньки Юрій Кузан, майстер лісу Довжанського лісомисливського господарства Іван Кузан, приватні підприємці Юрій Білей, Михайло Штефко.

 

Очевидно, відколи на полонині росте чорниця, відтоді є питання її раціонального використання. Цьогоріч великого врожаю ягід не буде, бо їх прихопили морози. Коли збирають плоди рослини, дуже часто її пошкоджують. На це треба звернути увагу. Від збору чорниці люди заробляють собі на життя, сплачуються податки до місцевих бюджетів. З цим теж треба рахуватися. До збору на пропорційній основі необхідно залучати мешканців усіх довколишніх сіл. 

 

Хоч за останні 5 років на заготівлю пагонів рослини було накладено мораторій, цей процес таки епізодично відбувався, бо не вівся належний контроль. Багато хто стверджує, якщо чорницю косити, відновлюється вона не раніше ніж через шість років. 

 

Ці моменти обговорювали члени виїзної комісії. На їх думку, потрібно приймати виважене, як кажуть, соломонове рішення. Вони дійшли згоди, що збір плодів рослини треба продовжувати, врахувавши недоліки. Для заготівлі пагонів не більше п’яти тонн надати дві ділянки єдиному підприємцю у районі, котрий має на це відповідну ліцензію. По-перше, він займатиметься діяльністю лише на визначеній території, за що нестиме відповідальність. Для контролю залучатиме представника Довжанського лісомисливського господарства, послуги якого й оплачуватиме. По-друге, на цих окремих ділянках можна буде простежити, за скільки років чорниця відновлюватиметься. До процесу задіють й науковців.             

 

Про ці пропозиції також йтиметься на засіданні постійної депутатської комісії райради з питань екології, використання природних ресурсів, рекреації, земельних відносин та агропромислового комплексу, яке планують провести до кінця місяця. Тоді народні обранці й визначатимуться остаточно.