Паводки, пожежі, зсуви, вибухи залишаються «звичними» явищами сьогодення і ситуація у Виноградівському районі, мабуть, не є винятком.

А там, де надзвичайні ситуації, там мусять бути загони міністерства МНС. Про їх роботу, тобто про роботу Виноградівського РВ МНС ми розмовляємо з його керівником Володимиром Масюком. Перш ніж, почати розмову додам, що що виноградіввський райвідділ визнаний за минулорічними результатами кращим у організації роботи підрозділів та забезпеченні й утриманні джерел протипаводкових водойм.

-Володимире Івановичу, кожен район має свою специфіку, свої техногенні й стихійні небезпеки – в одному районі зсуви, в іншому карстові ями і т.д. Чим вирізняється Виноградівський район?

- У районі є кілька таких потенційно небезпечних факторів, до яких слід бути готовим. Наприклад, річка Боржава, яка затиснута берегами і під час великих опадів вода в Боржаві дуже швидко піднімається. Так було під час паводків і минулого року. А у червні багато шкоди у Виноградівському районі наробив буревій. Наші рятувальники займалися ліквідацією наслідків. У першу чергу оперативно зрубували повалені вітром дерева – на території райлікарні, в міському парку, у селах, які найбільше постраждали. Крім природніх загроз існують і техногенні небезпеки. Зокрема, в робочому стані залишається холодильна уставновка виноградівського м’ясопереробного підприємства. Там використовується велика кількість аміаку, який становить потенційну небезпеку для довкілля. Небезпечною точкою є міжнародний транспортний перехід Неветленфолу. Через кордон перевозиться різний вантаж, у тому числі й такий, що загрожує довкіллю. Як правило, такі перевезення супроповоджуються потрібними запобіжними заходами, але були загрози розгерметизації вантажів. Відповідно нас викликали й на ці об’єкти. Потенційно вибухонебезпечними в районі є ще 38 об’єктів, у першу чергу АЗС, і наш підрозділ повинен бути готовий до подібних викликів.

- У сфері вашої діяльності – захист від пожеж. Чи можна якимись профілактичними заходами вплинути на їх зменшення? Чи це неминуче явище?Яка ситуація із пожежами?

- Якщо аналізувати показники, то загалом фіксується зменшення кількості пожеж. Минулого року їх зафіксовано 58, а позаминулого – 61. Причому зведено до мінімуму (всього 1) випадки на об’єктах, які належать до господарської сфери, тобто там, де ведеться контроль дотриманням безпеки. У приватному секторі досягти такого контролю важче. Тут уже більше спрацьовує людський фактор – недбалість, алкогольне сп’яніння, порушення протипожежних правил... Наприклад, із 57 випадків, 25 сталося через необережне поводження з вогнем,, 4 - через дитячі пустощі, решта – через порушення правил використання електроприладів, через необережне поводження з вогнем, через несправні опалювальні прилади. Загальна сума збитків становила 478 тисяч гривень.

- А чи можна б оцінити, на яку суму недопущено збитків у результаті діяльності рятувальників?

- Це підрахувати неможливо. Можу тільки сказати, що наші рятувальники максимально оперативно виїжджають на місце події. І якщо це якась споруда чи інший об’єкт, а не навіс із сіном, то вдається врятувати біля 95% майна.

- Тобто, витрати на рятувальну службу себе виправдовують. Тим не менше у грудні міністр НС, якого всі знаємо, ініціював масштабне скорочення у своєму відомстві. Як це позначиться на районному рівні?

- Проводиться скорочення управлінського апарату і, в першу чергу, на рівні Києва та області. За рахунок такого скорочення очікується більша підтримка низових ланок, зокрема, підвищення зарплати рятувальникам. Низові ланки будуть збережені, навіть, можливо, кількість рятувальників збільшиться. Зараз чисельність наших підрозділів така, що на місце події виїжджає автомобіль з 2-3 пожежниками, а потрібно за правилами 5.

- А взагалі, яким є арсенал райвідділу? Я пам’ятаю, що недавно ви одержали модернізовану машину для гасіння.

- У 2009 році ми одержали три нові автомобілі для гасіння пожеж. А взагалі в районі такої техніки налічується 19 одиниць. Більша їх частина належить кущовим командам у селах, які утримуються коштом місцевих громад. Саме зараз відбувається формування цих сільських підрозділів, сільради об’єднуються, для того щоб разом фінансувати ці підрозділи, виплачувати заробітну плату і т.п.

- Тобто, пожежна частина, розташована у райцентрі фінансується державою, а села, щоб захистити себе від пожеж, мусять платити самі?

- Справа в тому, що райвідділ працює у масштабах всього району і виїжджає на виклик у всі села, де трапляється надзвичайна подія. Але у випадку пожежі вирішальну роль відіграє час прибуття. Якщо, наприклад, пожежа трапляється за тридцять кілометрів у Неветленфолу, то важливо, що на місці є своя пожежна машина, яка за мінімальний час прибуває на місце. Крім того, не забуваймо, що райвідділ відпрацьовує не лише пожежі, але й всі інші надзвичайні ситуації.

-Крім паводків і загорань, чи бувають якісь «нестандартні» виклики.

-Трапляються різні побутові ситуації, де запрошують рятувальників. Наприклад, виїхала компанія порибалити. Забралася на острів на тривалий час. І поки люди відпочивали, рибалили, Тиса внаслідок попередніх опадів у горах піднялася і оточила острів. Довелося виїжджати нам і евакуювати рибалок на рятувальному човні.

Був випадок, коли рятувальники знімали з дерева кошеня. До нас звернувся по допомогу виноградівський пенсіонер. Наверх кошеня вилізло, а назад зійти не могло, тому, що мороз прихопив мокрі гілки і вони були ковзкі. Або трапляється, коли хтось загубить ключ і не може потрапити в квартиру. Тоді просять нас по допомогу. Рятувальники стараються відкрити двері, по можливості без пошкоджень, або заходять у квартиру через балкон чи вікно.

А загалом наша повсякденна робота – це профілактика , роз’яснювальні заходи, контроль за дотриманням протипожежних заходів.

• Закарпаття
• надзвичайні ситуації
• Пожежі
• МНС