
На сучасних вечірніх вулицях не так багато молоді. Ще в 90-х роках тінейджери «тусувалися» на вулицях, спілкувалися, щось планували, займалися спортом, хуліганили… Хто що. А потім настав час комп’ютерних ігор, віртуальних мереж, і вулиці дещо спорожніли.
Проте пригоди на екрані монітора мали суттєвий недолік – сидячий спосіб проведення дозвілля аж ніяк не сприяв фізичному здоров’ю, задовільному психологічному станові. Тим більше, що спортивні й танцювальні секції є далеко не скрізь і не в достатній кількості.
Але час не стоїть на місці. Нове покоління ігрових приставок вирішує й цю проблему. Наш співрозмовник – Ярослав Чедрекі. Комп’ютерну сферу він досконало вивчав в УжНУ, навіть підготував кандидатську роботу, проте захищати відмовився – занадто дорого коштувало б.
Недавно пан Ярослав запровадив у Виноградові свій проект у формі розважального клубу.
При вході в клуб я прочитав інформаційне табло, яке для мене потребує перекладу – «консоль» «Х-Вох»... Що означають ці слова?
— Консоль — ігрова приставка, а «Х-Вох» – це нове покоління ігор, де ти керуєш подіями не за допомогою пульта чи джойстика, а «перевтілюєшся» в персонажа. Тобто віртуальний спортсмен чи ще хтось повністю повторює твої рухи – ти біжиш, вдаряєш ногою, і ігровий персонаж так само футболить м’яч на екрані. Це значно цікавіше й захопливіше, ніж годинами сидіти перед екраном і тиснути на кнопку клавіатури.
Хто зазвичай приходить у клуб?
— Переважно молодь, діти, вони з задоволенням грають у футбол один з одним, у боулінг та багато інших ігор. Приміщення велике, місця є достатньо для того, щоб пограти в «Х-Вох» чи в ігри для закритих залів. А крім того, є й можливість користуватися Інтернетом, перемовлятися по скайпу тощо.
Наскільки цей відпочинок може конкурувати, наприклад, з реальними спортивними змаганнями?
— Це, звичайно, різні речі, бо йдеться про різний вид відпочинку. Тому про якусь взаємну підміну не може бути й мови.
Чи зростає інтерес до «Х-Воху»?
— Так. Але це поки що новинка для Закарпаття. У Виноградові відкрився перший такий ігровий заклад нового покоління, тому до нас приїжджає молодь з інших районів. Згодом плануємо відкрити подібний клуб у Мукачеві. Я думаю, що інтерес до «консолю» зростатиме, а тим більше цей вид комп’ютерних ігор постійно розвивається. Думаю, ступінь «вселення» у віртуальний світ буде вдосконалюватися, причому дуже швидко. Те, що вранці було фантастикою, після обіду стане повсякденністю, пише Василь Горват, газета "Новини Закарпаття"