об’єднуються
Рада ректорів Закарпатської області ініціює створення громадської організації, до якої ввійдуть керівники вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, освітніх та наукових установ краю. Мета об’єднання – вчасно та ефективно реагувати на проблеми вищої школи, вживати дієвих заходів щодо покращення стану галузі освіти і науки. Про доцільність створення такої організації висловилися члени ради ректорів та директорів ВНЗ Закарпатської області під час обговорення актуальних питань інтеграції та інноваційного розвитку вищої освіти і науки в регіоні.
Спільне обласне засідання Ради ректорів, директорів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та наукових установ відбулося вперше в Україні. Символічно в День науки за круглим столом зібралися представники 12 вишів області, регіональної влади та керівництво закарпатських установ НАН України для того, аби обговорити освітянські та наукові проблеми вищої школи, а також знайти важелі впливу на їх вирішення.
Основне питання, яке було винесено на порядок денний, стосувалося шляхів інтеграції та інноваційного розвитку вищої освіти і науки в регіоні.
Як зазначив у своєму виступі голова Ради ректорів Закарпатської області, ректор Закарпатського державного університету Федір Ващук, система вищої освіти України має значний науково-педагогічний потенціал. Більшість університетів активно співпрацюють із науковими установами Національної та галузевих академій наук України; активізується створення науково-навчальних центрів, спільних факультетів, кафедр та дослідницьких лабораторій.
Проблеми полягають у тому, що стан наукової діяльності та рівень її інтеграції з навчальним процесом у деяких вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації не завжди відповідає вимогам підготовки висококваліфікованих фахівців та появи конкурентоспроможних наукових розробок.
Основними причинами загального стану наукової діяльності та недостатнього рівня її інтеграції з навчальним процесом в університетах виступаючі визначили наступні:
1. Невідповідність законодавчої та нормативно-правової бази потребам наукової діяльності університетів.
2. Недостатнє бюджетне фінансування наукових досліджень і розробок.
3. Відсутність належного попиту підприємств на результати наукових досліджень.
4. Соціально-економічна непривабливість на даний час роботи наукових і науково-технічних працівників.
5. Зменшення кількості молодих дослідників, викладачів і учених в університетах.
6. Фізичне і моральне старіння приладів, наукового обладнання та інше.
За даними Держкомстату України, протягом останніх 15 років ВНЗ зберегли свій педагогічний потенціал. Між тим, чисельність наукових працівників, які виконували наукові дослідження в університетському секторі науки, скоротилася з 26,1 тис. до 9,6 тис. осіб. Це призвело до того, що наукові дослідження високого рівня проводяться менше ніж у 50 % вітчизняних ВНЗ. Деякі університети проводять наукові дослідження на низькому рівні, не інтегруючи їх в навчальний процес, що негативно впливає на його якість.
У Закарпатті наукові дослідження проводяться у вишах ІІІ-ІУ рівнів акредитації, національних та академічних наукових установах. Однак, їхня кількість могла би бути значно більшою, якби науковці активніше обмінювалися досвідом та використовували матеріальні ресурси одні одних. Певні напрацювання в цьому напрямку вже є. Наприклад, Закарпатський державний університет уклав угоду з Інститутом електронної фізики НАН України про відкриття на їхній базі кафедри Загальної інформатики та математичного моделювання. Очолити її погодився особисто директор ІЕФ професор, академік НАН України Отто Шпеник. У перспективі – створення великого навчально-наукового комплексу інституту інформатики ЗакДУ та інституту електронної фізики.
Щодо вузів I-II рівнів акредитації, то заняття науково-дослідницькою діяльністю не є обов’язковою умовою їх діяльності. Однак співпраця з науковцями, безперечно, покращила б їхній освітянський рівень. У свою чергу, на базі професійно-технічних училищ, взаємовигідною справою було б проведення спільних наукових проектів. Врешті, у членів засідання виникла ідея реорганізації ради ректорів у раду керівників вишів та наукових установ Вона б об’єднала філію Академії наук, університети та ВНЗ I-II рівнів акредитації та у її повноваженнях було б більше можливостей щодо впливу на стан науки і освіти в краї. Проблеми спільні, тож і потребують спільного вирішення. Усі пропозиції щодо розвитку науково-дослідної діяльності в регіоні вирішено передати відповідному управлінню Закарпатської ОДА та на розгляд сесії обласної ради.
Під кінець зустрічі заступник голови Закарпатської ОДА Іван Качур вручив почесні відзнаки обласної влади головам ради ректорів ВНЗ Ш-IV рівнів акредитації Федорові Ващуку та I- II рівнів акредитації Петрові Гаврилку, окремим ректорам вишів області за успіхи в освітянській та науковій діяльності, а також з нагоди Дня науки.
