”Зранку до вечора розмовляємо з дітьми англійською. Конкурси й вечори теж іноземною. Меншим перекладаємо, якщо не розуміють”, — розповідає 27-річна Олена Поліщук, керівник англомовного дитячого табору в селі Чинадійово Мукачівського району Закарпаття.
Табір розташований в лісі на базі ”Водограй”. На кожну групу з 10 школярів призначають інструктора та викладача англійської.
— Let’s go to the swimming pool (Ходімо до басейну. — ”ГПУ”), — Наталія Петрусь, 28 років, веде свою групу. — Табір працює 14-й рік. Багато приїздять втретє-вчетверте.
Діти живуть у тримісних номерах. Цілодобово гаряча вода. Годують тричі на день. Перед сном дають фрукти, сік.
— Після сніданку починаються заняття, — розказує Наталія. — Щодня англійською даємо урок із географії, літератури, мистецтва, природознавства.
Після обіду відпочинок. Потім розваги.
— Сьогодні у нас квест, — каже англійською Наталя Петрусь. Діти вишиковуються в групи. Інструктори готують завдання. — Екзотична квітка, — вигукують. Кожна група намагається швидше утворити зі своїх тіл квітку.
Завдання виконане. Біжать до наступного інструктора.
— Колізей! — отримують нове завдання.
Квест триває годину.
Після вечері інструктори проводять майстер-класи.
— Вчимо тому, чого діти ще не знають, — каже Наталія Петрусь. — Учора показували фокуси. Сьогодні вчитимемо грати на гітарі. Завтра психолог-нумеролог покаже кожному, як вираховувати свої числа.
11-річна Ксеня Мотрук зі Львівщини відпочиває в цьому таборі вдруге.
— Вчити мову тут цікавіше, ніж у школі, — каже. — Бо не примушують. Слова вивчаємо по ходу того, що потрібно знати.
Її подруга 11-річна Марія Тупіць тут уперше.
— Зразу було важко, — каже. — Але за п’ять днів я вивчила багато слів. Якщо чогось не розумію, користуюся словничком.
Заїзд триває 12 днів. Путівка коштує 4,2 тис. грн. Учасникам видають дипломи, що вони прослухали курс англійської.
