Дешевша ціна газу сьогодні - не вирішує проблем України в майбутньому. Український владі варто було займатися, насамперед, не бартером, а зосередитися над тому, як зменшити енергозалежність країни. Таку думку висловив заступник голови Єдиного Центру, народний депутат Віктор Тополов, коментуючи переговори між Росією та Україною щодо зменшення ціни на газ.
Політик зазначив, що показник енергоємності ВВП України становить 0,5 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США. Цей показник у Японії дорівнює 0,11, у Великобританії - 0,14, Німеччині та Франції - 0,18, а в Росії - 0,47 кілограма. «Про яку енергоефективність можна говорити, якщо витрати енергоресурсів на виробництво сталі, аміаку, цементу, скла в Україні у 1,5-2,5 рази перевищують показники країн ЄС. Середнє значення ККД вітчизняних ТЕС становить 30%, а розрахунковий ресурс роботи відпрацювало 92% енергоблоків», - зазначив В. Тополов.
На думку народного депутата, для вирішення питання енергетичної залежності владі не потрібно розводити чудо-водорості або шукати джерело нескінченої енергії. «Є три основні кроки, які можуть допомогти Україні зменшити енергетичну залежність. Перший – це зменшення використання традиційних енергоресурсів та заміна їх альтернативними видами палива. Питання запровадження енергоменеджменту та енергоаудиту вже давно стало частиною проектів з оптимізації споживання енергоресурсів країн ЄС, Японії, США. Без цих ключових понять будувати сучасну промисловість не можливо. Другий крок – збільшення видобутку власних корисних копалин. В Україні нерозвідані вуглеводневі ресурси складають близько 25 млрд. тонн умовного палива. Це серйозний аргумент для нарощування власного видобутку енергоресурсів. Третій напрямок який потребує вирішення – це диверсифікація джерел постачання. Україна напрацювала велику базу проектів постачання енергоносіїв з інших країн. Реалізації хоча б одного з них створює більш сприятливі умови для перемовин», - впевнений В. Тополов.
Представник Єдиного Центру переконаний, якщо влада не винесе уроків із газових переговорів 2009-2010 років, дуже швидко в її руках не залишиться жодних козирів для переговорів з постачальниками енергоносіїв. «В умовах ринкової економіки ніхто нічого просто так не дарує. І результати харківських домовленостей є тому підтвердженням. Проблема в тому, що в Україні не так багато об‘єктів, які могли б задовольнити апетити газопостачальників», - вважає політик.
