На 130-річчя ботаніка-флориста Антонія Маргіттая вшанували на його батьківщині
Крім видатних мукачівців – художника Мігая Мункачі та «короля книги» Тиводора Легоцького, широкий загал відтепер знатиме і незаслужено загубленого у десятиліттях видатного ботаніка, дослідника флори Карпат, професора Мукачівської гімназії Антонія Маргіттая (Гербера). Він, спочатку ботанік-аматор, згодом став відомим у Європі систематиком і знавцем флори Карпатського регіону.
– Коли ми з Євою Андрик почали займатися оновленням систематизації фахових знань про карпатську флору, треба було спочатку вивчити попередні публікації, – розповів науковий співробітник УжНУ Роман Кіш. – Дуже мало відомостей мали про Антонія Маргіттая, лише ксерокопію його праці «Взнос к флоре Подкарпатской Руси». В архіві Будапештського природознавчого музею знайшли декілька фотографій, оглянули величезний гербарій науковця. Їх за заповітом передала туди в 1939 році його вдова. Свої пошуки продовжили в Державному архіві Закарпатської області. Там натрапили на особову справу науковця, яка містила понад 400 аркушів. Дізналися багато чого про життя Антонія Маргіттая. Оригінал найвідомішої праці ботаніка знайшли у фондах Закарпатського краєзнавчого музею. Репринтне перевидання твору 1923 року побачило світ у видавництві «Карпати» за сприяння Почесного громадянина Мукачева Віктора Балоги. Ця книга є цінною історичною пам’яткою і до сьогодні зберегла свою наукову актуальність.
У річницю народження Антонія Маргіттая в залі засідань Мукачівської ратуші та в Закарпатському угорському інституті відбулася міжнародна наукова конференція «Два сторіччя дослідження рослинного покрову Карпат». На неї зібралися науковці з України, Угорщини, Польщі та Словаччини. Її організаторами виступили УжНУ, ЗУІ ім. Ракоці, Угорський природознавчий музей АНУ, Інститут ботаніки ім. Холодного НАНУ, Мукачівська міська рада, Закарпатська облорганізація Українського товариства охорони природи, Закарпатський краєзнавчий музей, Державний архів Закарпатської області.
А за фінансової підтримки Благодійного фонду «Сюльофелд» на будівлі мукачівської ЗОШ № 1 ім. О. С. Пушкіна (колишній державній гімназії) була встановлена меморіальна дошка видатному науковцю, який народився у 1880 році в селі Паланок поблизу Мукачева. Символічний образ одного із кращих ботаніків-флористів ХХ століття виготовив відомий мукачівський скульптор Пітер Матл.
Під час відкриття меморіальної дошки міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл зазначив, що, навчаючи школярів математиці та біології, Антоній Маргіттай не думав про славу. Але мукачівці про своїх славетних земляків повинні завжди пам’ятати. Історія окремої особистості має спільну минувшину з кількома державами, які існували на теренах нашого краю.
Онук Антонія Маргіттая, начальник управління лісового господарства угорської області Вац Ендре Маргіттай щиро подякував закарпатцям за те, що вони, не шкодуючи ні часу, ні зусиль, вивчали життєвий шлях його діда і гідно вшанували пам’ять видатної людини-науковця.
Василь Комендар, доктор біологічних наук, професор УжНУ, Ужгород: «Я навчався в учня професора Маргіттая – Степана Фодора. Останній дуже багато розповідав про свого вчителя, який спочатку викладав у гімназії фізику і математику, а потім захопився біологією, дуже багато зробив для ботаніки Закарпаття, подавши класифікацію декількох невідомих раніше видів рослин.
Маргіттай усе життя працював над монографією, в якій описав понад 360 видів місцевих троянд. Ця наукова праця, написана латиною, десь зникла і не опублікована до сьогодні, хоча дуже тепло про неї відгукувався, ще у радянський час, приміром, професор Тимирязівської академії в Москві Кржижановський».
Яків Дідух, науковий співробітник Інституту ботаніки ім. Холодного НАНУ: «Коли ми готували «Червону книгу рослин України», багато екземплярів карпатської флори, уперше описаних Маргіттаєм, занесли до цього переліку. Його наукові праці, без перебільшення, є неоціненними».
Іван Данилик, Інститут екології Карпат НАНУ, Львів: «Для мене як для ботаніка, що займається вивченням окремої групи рослин, ім’я Маргіттая відіграє надзвичайно важливу роль. Це науковець, який досліджував флору Карпат краще за тих, хто займався цією справою як до, так і після нього. Саме він відкрив багато таких видів рослин, які створюють неповторний колорит Карпатського краю. Науковець показав, що Закарпаття є частиною певного природного ланцюга, який пройшла рослинність за час свого розвитку. Тут залишилися такі елементи флори, які в цілому не характерні сьогодні для вашого краю».
Юзеф Мітка, професор Ягеллонського університету, Краків: «Багато польських науковців досліджували флору півночі Західних і Центральних Карпат. Закарпаття є продовженням цих гірських масивів на схід від Польщі. У зв’язку з цим нас цікавить рослинність долини Тиси. Закарпаття ніколи не потрапляло під загальноєвропейські біологічні зміни, тому воно цікавить ботаніків своєю відмінністю рослинного світу. Флора краю надзвичайно давня, унікальна і різноманітна. Завдяки цьому можна простежити чимало наукових гіпотез і знайти на них відповіді».
