Йосип Фельцан, 58 років, із Мукачева тримає вдома кактусову оранжерею

Чоловік мешкає у приватному будинку. Посеред подвір’я росте густий кущ ялівця. Оранжерея розташована у садку. У ній налічується понад 150 видів квітів.

Пан Йосип відчиняє скляні дверцята. На кількох полицях горщики з кактусами. Зі стелі звисає луїзіанський мох — тірансія.

— Це еспостоа, — пояснює чоловік, піднімаючи вазон. — Їй 15 літ. А це ”дикун”, — показує на звичайний кактус, на якому зверху майоріє червонуватий відросток. — На нього я привив вид, що в тепличних умовах не росте в ґрунті. Це — просвельдія, а це мамілярія плюмоза, — підводить до вазонів із квітами. — Он гімнокаліціум. Маю багато літератури по цих квітах, — зауважує він.

Найстаріший кактус в оранжереї Фельцана астрафітум — йому 50 років. Садівник хвалиться, що це найдорожча квітка його колекції. Коштує 200 грн.

— Це мій перший кактус, — розказує господар. — Купив його в проїжджого військового. Так почав вирощувати квіти. Багато з них мені дав товариш Євген Жупан.

1956 року Фельцан побудував у дворі оранжерею. Доглядав за рослинами сам.

— Купив металевий каркас, засклив його, — веде далі квітникар. — Кактуси не примхливі: влітку не потребують особливого догляду. Головне, щоб їм було світло. Тільки взимку оранжерею потрібно обігрівати. Контролюю, щоб температура повітря не впала нижче 12 градусів, бо змерзнуть.

Кактуси Йосип Фельцан планує продати.

— Найдешевший коштує п’ять гривень, — говорить квітникар. — Найдорожчий — 200. Але ніхто в мене їх не купує. Раніше щось потроху продавав — заробляв на догляд за кактусами. А тепер вже й не пригадую, коли востаннє хто-небудь сюди заходив, — показує на двері. — Мені не вигідно утримувати теплицю. Щомісяця витрачаю на її обігрів 300 гривень. За п’ять місяців зими — 1500. Пенсії замало на вирощування квітів.

На фото: Йосип Фельцан у своїй теплиці (фото: Сніжана РУСИН).