На думку директора берегівського Турінфоцентру Йосипа Торпоі, організаторам закарпатських фестивалів не слід переживати через малу чисельність туристів, а краще дбати про якість.
«Більшість наших фестивалів успішно трансформувалося з традиційних Днів села. І дуже добре, що практично кожен населений пункт на Закарпатті тепер відшукав для себе якусь родзинку, притаманну саме для цього регіону. Як ми і побачили на фестивалі кренделя-переца, який вже не плутають із овочевою культурою. Якщо свято вдається організувати та провести на високому рівні – про нього неодмінно довідаються й інші, наприклад, завдяки журналістам. Отже, не потрібно поспішати – турист обов’язково з’явиться, якщо його зацікавити. Наприклад, можна поставити у приклад село Геча, де двічі на рік аншлаг – під час фестивалю різників та фестивалю сливового леквару, який відбудеться наступної неділі, 26 серпня», – зауважує експерт.
Йосип Торпоі також повідомив, що мріє про власну горбату піч («бубош-кеменце»): «Ця пічка є практично символом Берегівщини – раніше саме у таких угорці випікали хліб та різні вироби із тіста. Однак розшукати майстра, який би зумів викласти бубош-кеменце виявилося нелегкою справою. Практично у Астеї зробили добру справу – відродили стару традицію, яка могла просто зникнути».
На фото: голова села Геча Ондраш Мештер презентує фестиваль сливового леквару (варення)