Мукачівець Дмитро Гаваші був одним з перших добровольців, які стали на захист своєї Батьківщини. Військовослужбовець спочатку служив у гранатометному взводі Мукачівського окремого батальйону ТрО, згодом командиром снайперського відділення. Своє бойове хрещення пройшов на Сході України.
Як розповіла дружина полеглого захисника Юлія Гаваші, стати на захист Батьківщини її чоловік хотів й у 2014 році. А на другий день повномасштабного вторгнення пішов до військкомату, не маючи бойового досвіду.
"Я була на роботі в Ужгороді, він подзвонив і сказав: я вже тут. Я кажу, де тут? Він сказав, що вже подав документи у військкомат. Мене вже забирають. Залишив машину і все пішов. він каже, бо я відчуваю, що це мій обов’язок. Тому що коли ще було АТО в 2014 році, він хотів туди піти, але діти були маленькі і якось мені вдалося його втримати. А тут якось, на жаль, я вже не мала впливу на цю ситуацію. Це було його доросле, чоловіче рішення", — розповідає Юлія Гаваші.
Дружина героя Юлія згадує їхню зустріч перед загибеллю чоловіка.
"Він каже, я їду на навчання в Київ. Я кажу класно, і каже, давай, приїдеш. Тільки візьми з собою дітей. Хоча це було нелогічно, бо я їх не завжди їх брала з собою. Ми зібралися, а це були перші числа травня, і провели гарно, насичено час. Сьомого травня я поїхала з Києва, він нас провів на потяг, він був у формі. Якось Бог дав нам таку зустріч, бо 29 травня він вже загинув. Тобто це було якось так, і дітей хотів побачити, я це знаком вважаю", — згадує дружина захисника.
Дмитро Гаваші був командиром снайперів, загинув 29 травня 2023 року на Куп’янському напрямку. У нього залишилося двоє синів та донька, дружина і батьки, які його безмежно любили. Усі хто був знайомий з Дмитром, знали, що це добра, щира і благородна людина.
"Він для мене в житті зробив дуже багато. Це та людина, з якою я прожила половину свого життя і він завжди буде у моєму серці. Я хочу, щоб ця війна закінчилася і ті, всі страждання, і ця жертва не була марною. Так, мабуть, кожна людина вважає. Тому що не може бути так довго і це вже дуже важко. Я бажаю всім, щоб це все швидше скінчилося і ніхто більше не страждав, дітки залишалися з батьками", — додає Юлія Гаваші.
Попри усі намагання повернути тіло Героя додому і попрощатися з ним як належить, не змогли. Зараз місцем пам'яті про Дмитра для рідних є музей бойової слави у замку та меморіальна стела полеглих Героїв у центрі міста.
Дружина Героя Юлія Гаваші поділилася світлими спогадами про нього. "Вони, як і наша любов, житимуть зі мною завжди", - каже жінка.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
