За бюджетним бортом, або ЗМІ перед неминучим роздержавленням

4
0

Відбулося засідання Ужгородського прес-клубу ринкових реформ для представників місцевих видань на тему “Бізнес-планування у редакційній діяльності”.

“Вільне плавання” у водах комерції не всіх представників регіональних газет радує, але воно невідворотне, як раніше перемога Великого Жовтня. Тому і пройшло цими днями в обласному центрі Закарпаття засідання Ужгородського прес-клубу ринкових реформ для представників місцевих видань на тему “Бізнес-планування у редакційній діяльності”.

Голова прес-клубу Ірина Бреза тепло відкрила зустріч у своєму новому представництві на Собранецькій в обласному центрі, повідомивши, що дане засідання — з уже розпочатої серії щодо роздержавлення державних і комунальних ЗМІ. А називалася зустріч по-новому — тренінг.

Блискуче провів його доцент кафедри журналістики Ужгородського національного університету Володимир Тарасюк. Недарма ж він, почавши свій ріст із районної преси, відтак стажувався у провідних виданнях США та Великобританії.

— Роздержавлення преси на часі, — сказав він, — але коли воно станеться ще невідомо. Та питання самофінансування обов’язково постане перед кожним друкованим виданням, бо наступить однозначна заборона фінансування преси державними органами. Наразі ЗМІ і так сповна не фінансуються, а знаходяться на затяжній перехідній стадії. Воловецька районна газета “Голос Верховини” вже спроможна фінансувати себе на третину сама. А як же сповна себе фінансувати, коли ще нема розроблених правил гри на ринку?

Тому в дискусійній формі й поговорили про складання бізнес-плану для газети, про те, що бізнес-план є не бюрократичним, а важливим управлінським і фінансовим документом. Ішлося про те, що треба відкинути колишню чиновницьку зарозумілість містечкового журналістського божка, а на ділі забезпечити виживання газети.

В.Тарасюк зазначав, що, наприклад, на Київщині розвинутий свого роду натуральний обмін.

Журналісти оформляють передплату своїх видань, беручи за неї замість грошей навіть картоплю чи курячі яйця. І газети від цього не втрачають у бойовитості. Кожна, тобто, форма роботи з читачем різного рівня оптимальна, коли вона сприяє виживанню газети.

Василь ЗУБАЧ, "Закарпаття Онлайн"

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також