Логіка підказує, що саме виноробство мало б бути чи не найголовнішою візитівкою краю, але реальність дещо інша.
Після анексії Криму Закарпаття залишилось єдиним регіоном, де клімат та ґрунти ідеально пристосовані для вирощення винограду. Але підсумки за роки незалежності безрадісні – за 26 років тутешні плантації виноградників скоротились рівно в 2 рази - з колишніх 7,6 тисячі гектарів до 3,8 тисячі, передає Урядовий кур’єр.
Приватні винороби кажуть, що причина у обов’язковій ліцензії на роздрібну торгівлю напоями, яка коштувала для всіх без винятку 500 тисяч гривень на рік. В той час, як у сусідніх Словаччині, Угорщині, Чехії, Австрії, де також виробляють добре вино, про такі вимоги навіть не чули. Втім, наприкінці минулого року у ВР змилувались над вимираючою галуззю і скасували цю ліцензію.
Ще гірша ситуація з державними виробниками вина. Якщо 20 років тому на Закарпатті діяли понад 15 заводів, то тепер їх тільки два — «Агропромислова фірма «Леанка» в Середньому і «Агропромислово-торгове підприємство «Бобовище». І то, вони вижили тільки тому, що свого часу їх оголосили стратегічно важливими, а на даний момент вже не мають статусу виробників вина.
Нагадаємо, угорці готові вкласти $5 млн у Бобовищанські винні підвали.
