2-є хлопців заблукали біля гори Цицька, на допомогу прийшли закарпатські рятувальники (ФОТО)
19910
Сьогодні, 24 березня, у греко-католиків та римо-католиків Закарпаття відзначають свято Вхід Господа в Єрусалим, або як в народі кажуть Вербну неділю.
Вербна неділя — одне з дванадцяти найголовніших християнських свят, яке пов'язане з урочистим входом Ісуса Христа в Єрусалим за тиждень до своєї на хресті. З наступного дня після Вербної неділі у християн розпочинається найскорботніший період у році — Страсний тиждень
Історія свята
За біблійною розповіддю, за шість днів до своєї смерті, в суботу, Ісус Христос воскресив Лазаря, який помер кілька днів перед цим. Цей унікальний випадок став відомий завдяки очевидцям, що одразу рознесли звістку про диво до всіх куточків країни. Наступного дня, коли Ісус поїхав до Єрусалиму. Мешканці міста щиро раділи та зустрічали Спасителя. Вони кидали Йому під ноги пальмові гілки та кричали «Осанна!». Так зазвичай зустрічали лише царя.
Традиції свята
Вхід Господа в Єрусалим ще називають Пальмова неділя. Оскільки в Україні пальми не ростуть, їх замінили гілочки верби, а власне свято назвали Вербна неділя. Цього дня в храмах освячують гілки верби — як символ Воскресіння. Вважається, що освячені гілки верби оберігають від злих сил. Їх зберігають в особливому місці весь рік.
Молоді дівчата і хлопці використовували вербні гілочки, щоб бити тих, хто залишався вдома та не ходив на богослужіння. Також вони вимовляли: Не я б’ю — верба б'є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко!
Також в цей день бажали одне одному здоров’я і достатку: Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Господарі, повертаючися з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або — якщо було близько — то в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток»; а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
