Незважаючи на фінансову скруту, яка особливо відчутна в гірській глибинці, 74-річний Федір, житель одного з сіл Міжгірського району Закарпатської області, на життя не скаржився. Отримував пенсію, продавав худобину. А тут ще й туристичний «оазис» останнім часом створився, приїжджого люду взимку в селі чимало. Комусь потрібен нічліг, комусь їжа, а городяни з великих міст, як правило, на відпочинок витрачають великі гроші. Тож якщо захотіти, в гірській глибинці можна заробити.
Ось і селянин назбирав на «чорний день» чималу суму. Облаштував кмітливий старенький і сховок для них – з тильного боку ікони. Іноді заглядав туди, аби докласти щось, перевірити, чи все на місці…
У літню пору в селі роботи -- з самого світанку до пізнього вечора. Федір з дружиною також то у полі, то на городі. Додому приходили хіба що переночувати. Тож дідусь на якийсь час забув про свій сховок. Аж тут листоноша принесла пенсію. Федір частину грошей залишив на витрати, інші поніс до сховку за іконою. Однак, знявши її, чоловік оторопів: 35 тисяч гривень та 300 доларів на місці не було!
Із своєю бідою подався згорьований трудівник у районну міліцію. Вислухавши потерпілого, у село виїхали в.о. начальника Міжгірського райвідділу міліції Михайло Кричфалуші, оперативники карного розшуку та дільничні інспектори. Зібравши необхідну інформацію, стражі правопорядку дійшли висновку: найімовірніше – це справа рук місцевих. Одним із підозрюваних, хто потрапив у поле зору правоохоронців, був 22-річний Василь. Незважаючи на свій молодий вік, парубок уже встиг залишити свій кримінальний слід у селі: торік скоїв аж чотири крадіжки у своїх земляків. В одного поцупив газонокосарку, в іншого -- електроінструмент, а ще в когось -- автомагнітолу. Оскільки раніше не попадався, то за свої діяння отримав умовний термін покарання. Тож міліціонери зацікавилися молодиком. Однак того ні вдома не було, ні в жодному з сільських розважальних закладів. Зате оперативники отримали ще одну цікаву інформацію: виявилося, що Василь нещодавно придбав «Жигулі» 9-ої моделі. Нібито ніде не працював, а гроші мав, та ще й чималі... Стало зрозумілим, що пролити світло на загадкове зникнення дідових заощаджень, напевне, дозволить зустріч з підозрюваним. Міліціонери зв’язалися із своїми воловецькими колегами. Не виключалося, що молодик перебував на території сусіднього району. Вже наступного дня міжгірські оперативники знайшли Василя у сусідньому селі. Спершу молодик намагався обвести їх навколо пальця, стверджував, буцімто необхідну суму на авто позичив. Правда, надовго його не вистачило – врешті-решт зізнався у скоєному.
Хлопець здогадувався, що дід Федір може мати непогані гроші. Але не знав, де їх шукати. Вирішив знайти підхід до внука господаря. Кілька разів його пригощав, обережно випитуючи про сховок... І таки довідався, де дід зберігає свої заощадження і ключі від вхідних дверей. Коли старенькі були у полі, проник у хату й забрав зі сховку всі гроші. Кілька днів вичекав, чи буде дід заявляти про зникнення. А тоді поїхав у Міжгір”я та придбав за крадені гроші авто. На решту щедро пригощав приятелів. У рідному селі вирішив зайвий раз «не світитися», тож їздив в інші села та на Воловеччину.
