Постійні зміни у земельному кодексі України за останні 20 років дають широке поле для різного роду махінацій з боку чиновників.
Прості люди, не будучи в курсі всіх деталей механізму закону, роками не можуть оформити навіть невелику ділянку землі поряд з будинком. У що перетворюється свавілля сільської влади на тлі незнання законів ?
Скандальна історія земельної ділянки у 26 соток посеред села Добрянське розпочалась у кінці 90-х років минулого століття. Але про все по порядку. Родина Токар проживала на цій землі ще з діда-прадіда, побудували тут невеличкий будинок і тіснилися у ньому великою сім’єю. Батько сімейства - Іван Токар - пропрацював все життя у колгоспі, і ця земля була за ним закріплена, як прибудинкова. Коли він помер, вдова вирішила впорядкувати папери на землю, розповідає син. Діти повиростали і розбіглись хто куди будувати своє щастя, зокрема Андрій Іванович оженився через два села - у Бедевлю, і більшу частину свого життя живе там.
А у батьківській хаті залишився жити його брат, та у того із щастям не склалося, і він почав пити. Цим скористалися корисливі сусіди. Тільки трагічна загибель Юрія Токаря, рідного брата Андрія Івановича, пролила світло на темну справу: коли сім’я вирішила привести до ладу документи на батьківську землю, виявилося, що з одного боку ділянки 10 соток приватизовано третьою особою, і зараз тут будують чи то магазин, чи то торговельний центр.
З іншого боку теж відхапали одну сотку і тут уже працює ковальська майстерня. Усі кажуть, що небіжчик цю землю пропив. Все б нічого, але справа в тім, що земля на нього не була оформлена. У такому ділі без сільради не могло обійтись, тим більше, що сільський голова тут незмінний уже понад 20 років, тому ми його і спитали… Ясно одне: що діло темне,- подумав Андрій Іванович і подав до суду. Понад два роки судових тяганин не вселяють у нього надію відсудити батьківську землю.
І в правосуддя він уже не вірить. Куди вже тільки не звертався Андрій Іванович, щоб повернути землю, але всюди натикався або на байдужість чиновників і правоохоронців, або на тих, хто просив за вирішення питання немалих грошей. Відчай людини цілком зрозумілий: його та сім’ю ошукали на майже половину батьківської землі, і довести це ніяк не вдається, а ті, хто причетний до махінацій, і досі не покарані.
