Кілька місяців тому асоціацію «Укрсадпром» очолив кандидат сільськогосподарських наук Олександр Матвієць. Раніше він був заступником голови асоціації, головою ревізійної комісії, а ще раніше навіть обіймав посаду заступника голови Берегівської РДА.
Олександр Матвієць до обрання головою працював головним інженером проектів ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» та довгий час займався дослідженнями в галузі меліоративного землеробства та овочівництва у науково-дослідного інституту АПВ (с. Велика Бакта). Зокрема, вирощуванням огірків на шпалері та інших культур при краплинному зрошенні. Пише Пропозиція.
Наразі очолив найбільшу профільну асоціацію в Україні, яка об'єднує всього 400 садівничих господарств, які разом мають 35 тис га багаторічних насаджень. У цих господарствах працює понад 30 тисяч чоловік.
Членами асоціації "Укрсадпром" є не лише великі корпорації, а й малі господарства, які мають всього 1 гектар садів. Наприклад, ФГ «Ласкі», розташоване на висоті 800 м над рівнем моря в Міжгірському р-ні на Закарпатті, яке в минулого року посадило 1,5 га лохини. Асоціація допомогла їм включитися в державну програму компенсації, укласти аграрну розписку на систему зрошення.
Найбільш актуальним питанням для галузі на даний момент Олександр Матвієць вважає проблему, пов’язану з реалізацією вирощеної продукції, а також те, що наразі ніякої конкретики в питанні урядової підтримки АПК ще немає.
"Тільки 11 лютого уряд визначився з сумою, яка піде на розвиток садівництва і виноградарства — 400 млн грн. Більше того, на які саме цілі держава хотіла б спрямувати гроші і скільки саме — невідомо. Адже затвердженого порядку використання коштів на 2020 рік на сьогодні ще немає. Провідні Асоціації з садівництва виступили з пропозицією залишити діючий порядок і діючі нормативи. Адже гроші потрібні садівникам двічі на рік — навесні і восени: навесні — щоб посадити сад або створити систему поливу, восени гроші потрібні тим, хто хоче провести осінню посадку, а також побудувати сховище. І якщо господарство, яке збиралося в 2020 році закласти насадження, отримає кошти, скажімо, наприкінці грудня, то воно втратить цей рік. Тому ми категорично не згодні з висунутою міністерством економіки пропозицією — давати кошти раз на рік", - розповів Олександр Матвієц у інтерв'ю сайту "Пропозиція".
До речі, як і багато хто на Закарпатті, Олександр Матвієць власноруч виготовляє вино. Утім, це не більше, ніж хобі. Навався цьому мистецтву у визнаних знавців виноградарства і виноробства, таких як агроном Михайло Скрильник, головний агроном "Закарпатсадвинпрому".
Олександр Матвієць вважає, що на Закарпатті також є господарства, на які потрібно рівнятися іншим.
"Оскільки я живу на Закарпатті, то насамперед хочу згадати ФГ «Коник», з яким я співпрацюю вже 20 років і яке зараз стабільно збирає не менше 60 т яблук з гектара. Пам’ятаю, як і господарства, і науковці не сприймали ідею краплинного зрошення, яке вони впровадили чи не першими в області. А тепер на Закарпатті працює десятки господарств, які вчилися у ФГ «Коник» і теж показують відмінні результати.
Членами асоціації є також майже 20 розсадників, в тому числі вітчизняні лідери розсадництва – Бахмутський розсадник, ФГ «Надія-Сад» з Ужгорода, де за 5 років створено один з найкращих розсадників", - розповідає новий голова "Укрсадпрому".
До речі, скажімо, "правильна" закладка сучасного яблуневого саду може обійтися до 25 000 доларів США на один гектар – це ціна саджанців, крапельного зрошення, протиградової сітки, метеостанції тощо. Утім сучасне садівництво дозволяє повернути витрачені кошти вже за 6-7 років, а часом і раніше.
