У перші дні березня, коли Василю - мешканцю села Осій прийшла повістка, то він одразу прибув у військкомат та став на захист рідної країни.
Василь у мирний час займався будівництвом у рідному селі і бойового досвіду не мав. Проте після мобілізація став до лав 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади
"Як тільки потрапив на передову, почалися вогневі зіткнення з росіянами. У тому числі ближні бої, під час яких я бачив ворога на відстані кілька сотень метрів і стріляв у нього з кулемета", — розповідає Василь.
Боєць наголошує, що він прийшов у ЗСУ не вбивати, а захищати свою землю – з усіма наслідками. А росіяни прийшли вбивати. Це головна різниця між українським захисниками та російськими окупантами.
"Дома чекає дружина і двоє дітей. Сину 13 років, доньці 6. Я телефоную, коли нормальний зв'язок. Рідні дуже переживають за мене, але з часом спокійніше сприймають мою службу. Дітки чудово розуміють де я, і навіть хваляться перед товаришами моїми фотографіями з передової, які я відправив, коли був у госпіталі", — додає Василь.
Закарпатець переконаний, що ЗСУ скоро переможуть ворога і над Україною настане довгоочікуваний.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
