2-є хлопців заблукали біля гори Цицька, на допомогу прийшли закарпатські рятувальники (ФОТО)
22310
У видавництві «Ґражда» побачила світ книга вибраних праць Олекси Мишанича.
Олекса Васильович Мишанич (1 квітня 1933 – 1 січня 2004) – уродженець Закарпаття, вчений зі світовим іменем.
Пропоноване видання містить ті праці кінця XX – початку XXI ст., з якими О. Мишанич виступив в оборону українського Закарпаття, його історії, мови, культури, літератури від політичного русинства і його платних агентів.
У періодичній пресі він надрукував десятки статей, виступив на численних наукових конференціях, відстоюючи загальноукраїнський контекст Закарпаття. Його послідовна боротьба з недругами незалежної України дала добрі наслідки, на науковому рівні розвінчала ідейні основи закарпатського автономізму й політичного сепаратизму.
На підставі першоджерел О. Мишанич простежив історичний шлях закарпатців від підкарпатських русинів до закарпатських українців, обґрунтував їхнє місце і роль у незалежній Українській державі.
Книгу умовно можна поділити на три блоки.
До першого увійшли праці Олекси Мишанича, безпосередньо присвячені проблемі політичного русинства: «Ідейні витоки новітнього “карпаторусинства”», «“Карпаторусинство” його джерела й еволюція у ХХ ст.», «Обережно – автономія!», «Політичне русинство і що за ним», «Політичне русинство: історія і сучасність».
Другий блок складають інтерв’ю: «Не розпродаймо край! («І. Духнович серед нас», «II. Українці і русини», «III. У мові наша сила», «IV. Автономія і “зона”», «V. Карпатський Єврорегіон: паркан чи ворота?», «VI. Релігійні проблеми»)» ( розмову вів кореспондент «Срібної Землі» Василь Комарницький) та «Руська мати нас родила…» (розмова з кореспондентом газети «Наше слово», Варшава, Галиною Корбич).
Завершують книгу літературознавчі та культурологічні праці Олекси Мишанича: «Загальноукраїнський контекст літератури Закарпаття», «Олександр Духнович серед нас», «Література Закарпаття: стан і проблеми наукового дослідження», «Український контекст давньої літератури Закарпаття».
Видання здійснене з ініціативи та коштом МПП «Ґражда».
