Сьогодні тіло Олександра Данильченко, загиблого на Сході бійця, зустріли вдома у селі Ільниця.
Failed to process content
Сьогодні тіло Олександра Данильченко, загиблого на Сході бійця, зустріли вдома у селі Ільниця.
Failed to process contentВідео зустрічі ГЕРОЯ УКРАЇНИ в с.Ільниця https://www.youtube.com/watch?v=GNfvHmCiowk
https://www.youtube.com/watch?v=J5mLKdaOGg4 Срочное Обращение КИБЕРБЕРКУТА к Яценюку!
Его убили. Он герой. Нас мобилизируют в армию, значит будем убийцами. Если умрём, станем героями. Где правда?
ГОСПОДИ БОЖЕ НАШ, ПОМОЖИ рідним пережити втрату... Слава Герою! Слава Герою України! Слава нашому закарпатському Героєві, який помер за наші сім'ї! А всім неукраїнцям без роду і племені побажаю здоров'я, миру і розуму.
Наших дітей хоронять як героїв, і звісно, це саме страшне, що може статися у житті батьків, а вони своїх дітей хоронять у мобільних крематоріях, не віддаючи тіло нещасній матері... Господи, нехай ця страшна війна закінчиться...Нехай всі діти залишаться живими...
Варош пiдтримую тебе
Земля пухом, цартво небесноє хлопцю. Но живі мають думати не про те, аби з похорон робити шоу з лампадками і прапорами, а про те, аби тих похорон було менше.
Добавлю Андрія: як отримали дамбасівці, чеченці, абхазці, грузини, карабахці, інгушети, татари, фіни, прибалти, молдавани і всі, всі інші, куди століттями приходив рашизм.
Тот Київ нетелесний пора розобрати по молекулам.
Земні діла сповна оплатить небо. І в Судний День воздасться всім ущерть: І тим, хто зрадив побратимство Ельби, І тим, хто сербів рокував на смерть... Життя мина... Усі ми перебудем: Хто - при бандурі, хто - при гамані. А що вже по собі залишим людям, Судити не тобі, і не мені. Відкриті наші предківські чертоги Усім, хто має помисли незлі. Прийдіте з миром! Та, заради Бога, Не вчіть нас жить на батьківській землі! У кожного - свої герби й знамена, Свій лад і чин в державі й при столі, Ми всяк своєї долі ковалі: Вам до душі вертка синиця в жмені, А нам до серця - в небі журавлі. Такі ми є. А ви такі, як є. Вчитаайтеся!!!!
ЄВРОПІ (Борис Олійник) Ми тут жили ще до часів потопу. Наш корінь у земну вростає вісь. І перше, ніж учити нас, Європо, На себе ліпше збоку подивись. Ти нас озвала хутором пихато. Облиш: твій посміх нам не допече, Бо ми тоді вже побілили Хату, Як ти іще не вийшла із печер. Живи собі, уходжено і сито. Ми не питаєм з усміхом кривим, Якою б ти була у цьому світі, Аби ми плуг, і колесо, і жито Не дарували пращурам твоїм. Ми ж не виказуєм, яку недолю Тобі вістило знаками біди, Аби козацький стан у Дикім полі Не зупинив азійської орди. Живи собі. Ми зі своїм уставом Не сунемось до тебе в монастир. Але дозволь і нам за отчим правом По-своєму облаштувати двір. Так, ми в ґешефтах - і невмілі, й сірі. Ви ж на торгах сягнули верховіть, Та навіть вам шагреневої шкіри В роковий час усе ж не докупить.
Хлопець загинув за вас, дибіли безсовісні, а не за Порошенка і Коломойського. Захищав у тому числі і вашу сім"ю, дітей і родину, і вашу землю і домівки, аби вам не прийшлось жерти руський мір, і отримати бомбардування, розруху, смерть, голод, як отримали дамбасівці. Ставайте і ви на коліна, і моліться за нього і за живих Героїв, аби там знищили всю цю нечисть.
Земля йому пухом. Але діти на колінах то вже перебор фанатизму. На коліна дітей попросити можуть дорослі, а на бронежилет йому всім селом скинулись? Точно шо ні, волонтери принесли йому.
чи вспомните за цього хлопця та його сімю через рік
Жінок теж беруть на війну,тож вперед.А рідним я співчуваю бо це не поправна втрата,я думаю якби його рідні знали чим все для них закінчиться то сталиб живим ланцюгом щоб не відпустити його на цю безглузду війну.
Та ви бодай тут де Героя зустрічають не волайте. Майте шану до рідних Героя та співчуття. Кричите за що він загинув. Виховання бракує ? Я жінка, і рідна мені людина зараз відбиває ворога в Дебальцево. І ще сотні там наших під кулями та градами без перериву боронять нашу Україну! Ще питання ?
ну тільки до чого тут бандерівці.
Раз ти такий сміливий то вперед в АТО.А чому люди з Закарпаття мають йти на вірну смерть за Україну.Закарпаття Україна анексувала в 1946році, до того ніколи не було українським.
То вже не люди, які навіть співчувати не здатні. Прокиньтесь, віддайте шану Герою. Він загинув за кожного з вас, за мирне небо, бо не був трусом, не лякався і не ховався. Він Герой, а ви хто ? А свої страхіття під ковдрою жінці розказуйте. Справжні чоловіки на фронті ! То є тест на справжність.